водна політика України, сталий розвиток, водна безпека, Європейська водна рамкова директива, басейнове управління водними ресурсами, інтегроване управління водою, інноваційні технології, децентралізація водокористування
Анотація
Стаття присвячена аналізу водної політики України в умовах війни та під час повоєнного відновлення, з акцентом на гармонізацію національного законодавства із європейськими стандартами. Розглянуто основні виклики водного сектору, зокрема руйнування водної інфраструктури, забруднення водних об’єктів та порушення системи моніторингу. Аналіз здійснено на основі ключових документів Європейського Союзу: Водної рамкової директиви (2000/60/EC), Директиви 2020/2184 про якість питної води, Regulation 2020/741 про повторне використання очищених стічних вод та інших галузевих актів. Визначено пріоритети післявоєнного відновлення, серед яких модернізація водної інфраструктури, зниження втрат води, впровадження інноваційних технологій очищення й повторного використання води, інституційна децентралізація та посилення ролі місцевих громад. Наголошено на важливості розвитку науки й освіти у сфері водного менеджменту для підготовки кваліфікованих кадрів і впровадження результатів досліджень у практику управління водними ресурсами. Запропоновані підходи спрямовані на формування системи стійкого та інтегрованого управління водними ресурсами України, здатної ефективно реагувати на сучасні виклики, забезпечувати безпеку водопостачання й раціональне водокористування у післявоєнний період.
Біографії авторів
С.М. Козішкурт, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне,
к.т.н., доцент
В.О. Турченюк, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне,
