Харчова промисловість характеризується використанням великої кількості води на одиницю продукції, утворенням висококонцентрованих стічних вод, які не містять токсичних домішок, проте, часто мають значення рН, що виходять за межі рекомендованого діапазону 6,5–8,5, можуть мати значні концентрації жирів і вимагати корегування вмісту біогенних елементів. З огляду на потенційну здатність до біологічного розкладу органічних забруднень і технологічні, економічні та екологічні переваги центральну роль у запобіганні забрудненню води водойм стічними водами харчової промисловості відіграють аеробні біотехнології їх очищення. Для попереднього і глибокого очищення стічних вод на підприємствах харчової промисловості використовується величезна кількість комплексних технологій, що крім біологічного, передбачають застосування методів механічного і фізико-хімічного очищення, доочищення, знезаражування та обробки осадів. Тому для правильного вибору технології очищення стічних вод конкретного підприємства харчової промисловості, доцільно застосувати системний аналіз комплексних біотехнологій очищення стічних вод. Структурний аналіз системи очищення стічних вод підприємств харчової промисловості у загальному випадку показує наступні послідовні функціональні елементи, що і є підсистемами даної системи: 1) попереднє очищення стічних вод; 2) біотехнологічне очищення січних вод; 3) доочищення стічних вод (у випадку їх скидання у відкриту водойму); 4) знезаражування; 5) знешкодження осадів. Кожен елемент системи визначає ефективність роботи наступних елементів технологічної схеми. Аналіз і порівняння біореакторів різного типу і конструкції показало, що за окислювальною потужністю, концентрацією біомаси, ефективністю біологічного очищення і енергетичною ефективністю, займаною площею, простотою експлуатації, кількістю обслуговуючого персоналу, вартістю і тривалістю будівництва оптимальним для біологічного очищення стічних вод підприємств харчової промисловості є аеротенки-відстійники підвищеної гідравлічної висоти із поверхневою струминною аерацією конструкції НУВГП. На прикладі стічних вод м’ясопереробних підприємств досліджено залежність ефективності біологічного очищення і мулового індексу від навантаження на активний мул. Для математичного моделювання процесу біологічного очищення стічних вод у виробничих умовах використовували модель Еккенфельдера. Кількість амонійного азоту, нітрифікованого в аеротенках-відстійниках і надалі вилученого із стічних вод шляхом симультанної денітрифікації, становила в середньому 0,2 кг/(м3·добу).
Біографія автора
В. А. Ковальчук, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне,
