ВИЗНАЧЕННЯ ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ АГРОЛАНДШАФТІВ НА ОСНОВІ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ
DOI:
https://doi.org/10.31713/vs1202611Ключові слова:
землевпорядкування, трансформація угідь, збалансоване землекористування, ландшафтне різноманіття, дистанційне зондування Землі, агроландшафтАнотація
У статті проаналізовані науково-методичні підходи щодо визначення та оцінювання ландшафтного різноманіття агроландшафтів за матеріалами дистанційного зондування Землі з космосу. Розглянуто теоретичне підґрунтя ландшафтометричного підходу – від класичних концепцій ландшафтної екології до сучасних геоінформаційних технологій. Проаналізовано п’ять базових категорій просторової структури агроландшафтів: розмір, форма, цілісність, фрагментація та різноманіття фрагментів. Обґрунтовано систему з десяти ключових ландшафтних метрик для моніторингу агроландшафтів Лісостепу України, які демонструють статистично значущий кореляційний зв’язок з рівнем розораності, часткою природних угідь і щільністю лісосмуг. Запропоновано п’ятирівневу класифікацію стану агроландшафтів за індексами ландшафтного різноманіття та встановлено порогові значення для кожного класу. Описано удосконалену методику автоматизованого дешифрування класів наземного покриву шляхом синтезу оптичних знімків Landsat-8 та радіолокаційних даних Sentinel-1, що забезпечує просторове розрізнення 8,25 м при використанні безкоштовних даних. Показано практичне застосування ландшафтних метрик для аналізу динаміки землекористування, моделювання сценаріїв оптимізації агроландшафтів та оцінки ефективності ґрунтозахисних контурно-меліоративних заходів.Встановлено, що дистанційне зондування Землі постає як ключовий інструмент оперативного виявлення змін, які неможливо відстежити традиційними методами польового обстеження через обмежений доступ до територій. По-друге, дослідження Результаті проведеного дослідження підтвердили високу ефективність використання супутникових даних Sentinel-2 для виявлення змін у структурі агроландшафтів. Багатоспектральні індекси, зокрема NDVI (нормалізований індекс рослинності), дозволяють простежити динаміку рослинного покриву, рівень деградації земель та ознаки ерозійних процесів. Інтеграція цих даних у геоінформаційне середовище дає змогу створювати просторові моделі, які відображають як сучасний стан територій, так і тенденції трансформації агроландшафтів у часі.##submission.downloads##
Опубліковано
2026-03-27
Номер
Розділ
Статті