поліноміальна порогова функція, дихотомія куба, теорема Ковера, теорема Пойя, трюк ядра (kernel trick), квадратичні розділювачі, нейронна мережа, булева функція
Анотація
Відокремлення підмножин точок у евклідовому просторі – базова задача аналізу даних і нейрообчислень; її розв’язність істотно залежить від класу допустимих розділювальних поверхонь. Лінійні моделі мають обмеження (для 3 змінних лінійно роздільними є лише 104 із 256 дихотомій), що спонукає перейти до нелінійних підходів. У статті представлений повний комбінаторний перелік усіх 256 можливих розділень вершин, точно кількісно визначено межі роздільності поліномами другого ступеня. Автори показують, що з 22 унікальних класів еквівалентності (орбіт) дихотомій, які існують відносно групи симетрії куба, лише один клас є квадратично нероздільним. Цей аналіз не лише дає вичерпну відповідь на поставлене питання, але й слугує ілюстрацією фундаментальних обмежень, властивих навітьпотужним нелінійним моделям при роботі з високоструктурованими даними.Для досягнення цієї мети автори використовують ізоморфізм між геометричною задачею розділення та алгебраїчною задачею реалізації булевих функцій. Кожна дихотомія вершин куба однозначно відповідає булевій функції трьох змінних, а питання квадратичної роздільності стає еквівалентним питанню про те, чи є така функція поліноміальною пороговою функцією другого ступеня.Результат дає точну межу виражальної здатності квадратичних порогових елементів для задач бінарної класифікації у низьких вимірах і пояснює, чому вже перехід від лінійних до квадратичних моделей кардинально підсилює класифікаційну потужність.
Біографії авторів
Ю. В. Турбал, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
д.т.н., професор
О. В. Кубай, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне