Про журнал
Галузь та проблематика
До публікації у збірнику наукових праць «Вісник Національного університету водного господарства та природокористування», серія «Технічні науки» приймаються наукові статті, які відповідають наступним спеціальностям:
194 – гідротехнічне будівництва, водна інженерія та водні технології,
192 – будівництво та цивільна інженерія,
113 – прикладна математика,
184 – гірництво,
122 – комп’ютерні науки,
141 – електроенергетика, електротехніка та електромеханіка,
121 – інженерія програмного забезпечення,
191 – архітектура та містобудування,
133 – галузеве машинобудування.
Призначений для наукових працівників, інженерів, аспірантів та студентів навчальних закладів.
Процес рецензування
1. Автор надає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам політики журналу та правилам підготовки статей до видання. Рукописи, які не відповідають прийнятим вимогам, не реєструються та не допускаються до подальшого розгляду, про що повідомляються їх автори. Стаття реєструється у електронній системі.
2. Відповідальний секретар проводить попередню оцінку статей, що надійшли до редакції, відповідності змісту матеріалу профілю і тематиці журналу, надсилає їх для рецензування членам редколегії, науковим редакторам розділів, фахівцям з розглянутих проблем.
3. Всі рукописи, які надходять до редакційної колегії спрямовуються за профілем дослідження двом рецензентам. Призначає рецензентів Головний редактор журналу. За рішенням Головного редактору журналу (за певних обставин) призначення рецензентів може бути доручене члену редакційної колегії. В окремих випадках питання вибору рецензентів вирішується на засідання редакційної колегії.
4. Для проведення рецензування статей рецензентами можуть бути як члени редакційної колегії наукового журналу, так і сторонні висококваліфіковані фахівці, які мають глибокі професійні знання й досвід роботи за конкретним науковим напрямом, як правило доктори наук, професори.
5. Після отримання статті на розгляд (протягом 4 діб) рецензент оцінює можливість рецензування матеріалів, виходячи з відповідності власної кваліфікації напряму досліджень автора та відсутність будь-якого конфлікту інтересів. У разі наявності будь-яких конкуруючих інтересів рецензент може відмовитися від рецензування й повідомити про це редакційну колегію. Остання має вирішити питання щодо призначення іншого рецензента.
6. Рецензент, як правило, протягом 14 діб робить висновок про можливість друкування статті. Строки рецензування можуть у кожному окремому випадку змінюватися з урахуванням створення умов для максимально об’єктивного оцінювання якості наданих матеріалів, але не повинні перевищувати 1 календарного місяця.
7. Рецензування проводиться конфіденційно за принципами double-blind рецензування (подвійне «сліпе» рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного). Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через відповідального секретаря журналу.
8. Для всіх статей, що надаються на рецензування, визначається рівень унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення, що показує рівень унікальності, джерела та частку збігу тексту («Unicheque»).
9. Після остаточного аналізу статті, рецензент заповнює стандартну форму (Бланк рецензії), яка містить підсумкові рекомендації. Редакція електронною поштою повідомляє автору результати рецензування.
10. Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, стаття надсилається автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає листа, який містить відповіді на всі зауваження та пояснює всі зміни, які було зроблено у статті. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки мотивованого висновку про можливість публікації. Датою прийняття статті до публікації вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) щодо доцільності й можливості опублікування статті.
11. У разі непогодженості з думкою рецензента автор статті має право надати аргументовану відповідь до редакції журналу. У такому випадку стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. Редакційна колегія може надіслати статтю для додаткового або нового рецензування іншому фахівцю. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статей у разі неспроможності або небажання автора врахувати побажання та зауваження рецензентів. На вимогу рецензента редакційна колегія може надати статтю іншому рецензенту з обов’язковим дотриманням принципів double-blind рецензування.
12. Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймається Головним редактором (або, за його дорученням — членом редакційної колегії), а за необхідності — засіданням редакційної колегії в цілому. Після прийняття рішення про допуск статті до публікації відповідальний секретар повідомляє про це автору та вказує очікуваний термін публікації.
13. У разі отримання позитивного рішення про можливість опублікування, стаття надходить до редакційного портфеля журналу для її опублікування за порядком черги та актуальності.
14. Остаточне рішення про склад друкованих статей фіксується протоколом засідання вченої ради НУВГП, про що робиться відповідна відмітка на другій сторінці обкладинки журналу.
15. Затверджена до публікації стаття надається технічному редактору. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, які не впливають на зміст статті, вносяться технічним редактором без узгодження з автором. За необхідності або за бажанням автора, рукописи у вигляді макету статті повертаються автору для схвалення. Відповідальність за порушення авторських прав та недотримання існуючих стандартів в матеріалах статті покладається на автора статті.
16. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор та рецензент.
Політика відкритого доступу
Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.
