Статті

DOI: https://doi.org/10.31713/vt2202623

Анотація

Залізобетонні елементи автодорожніх мостів у процесі тривалої експлуатації зазнають впливу хлоридів, основним експлуатаційним джерелом яких є протиожеледні матеріали. Хлоридне забруднення бетону має просторово неоднорідний характер, тому одиничний результат визначення вмісту хлоридів без урахування місця та глибини відбору не забезпечує достатньої інформації для оцінювання корозійної небезпеки. Метою роботи є систематизація теоретичних передумов формування хлоридного забруднення та визначення факторів, які необхідно враховувати під час використання результатів визначення хлоридів для оцінювання технічного стану залізобетонних елементів автодорожніх мостів. На основі аналізу наукових джерел і нормативних документів систематизовано послідовність процесів від проникнення хлоридів у бетон до депасивації та розвитку корозії арматури. Показано, що під час інтерпретації результатів необхідно враховувати конструктивну та експлуатаційну зону, умови зволоження, глибину відбору проб, фактичну товщину захисного шару, положення і тип арматури. Обґрунтовано необхідність розмежування вимог до початкового вмісту хлоридів у новому бетоні та критеріїв оцінювання конструкцій після тривалої експлуатації, а пороговий вміст хлоридів запропоновано розглядати як один із критеріїв корозійної небезпеки, а не як самостійну характеристику технічного стану. Встановлено, що для більш обґрунтованого оцінювання існуючих мостових конструкцій визначення вмісту хлоридів доцільно виконувати на різних глибинах та розглядати спільно з фактичним положенням арматури і результатами обстеження.

Біографії авторів