Статті

DOI: https://doi.org/10.31713/vt3202532

Анотація

У статті розглянуто ступінь дренування як узагальнений параметр,  що визначає не лише гідромеліоративний ефект, а й економічні результати експлуатації осушувальних систем у зоні Волинського Полісся України. Дослідження виконано на прикладі осушувальної системи «Печалівка» для варіантів дренажу зі значеннями ступеня дренування N = 4–12%, сформованих шляхом варіювання глибини закладання дрен та відстані між ними. Об’єкт дослідження репрезентує типові для регіону дерново-підзолисті глейові супіщані ґрунти з високим стоянням ґрунтових вод, що зумовлює підвищену чутливість агровиробничих показників до параметрів осушення. Оцінювання ефективності проведено на основі сукупності техніко-економічних показників, які характеризують агровиробничий результат і фінансові наслідки реконструкції та експлуатації дренажної інфраструктури. Аналіз охоплював урожайність сільськогосподарських культур, обсяги валової продукції, рівні поточних і приведених витрат, величину чистого доходу, капітальні вкладення та терміни їх окупності з урахуванням цінових умов 2025 року. Для встановлення кількісних взаємозв’язків між ступенем дренування та показниками економічної результативності застосовано кореляційно-регресійний аналіз. Встановлено, що зростання інтенсивності дренування забезпечує підвищення урожайності та валової продукції, однак супроводжується непропорційним збільшенням капітальних і поточних витрат. Показано, що чистий дохід у досліджуваному діапазоні значень N змінюється незначно, що обмежує економічну доцільність інтенсифікації дренування. Прогнозні розрахунки засвідчили, що повна реконструкція дренажних систем може бути економічно виправданою лише за умов суттєвого приросту урожайності, тоді як у практиці більш раціональним є застосування помірного дренування та часткової реконструкції окремих елементів системи. 

Біографії авторів