Проведено аналіз літературних джерел щодо різних методів та моделей з визначення та розрахунку модуля дренажного стоку, як визначального показника гідрологічної дії дренажу й дренованості ґрунту та території. Для обчислення розрахункового модуля дренажного стоку застосовують емпіричний, аналітичний, воднобалансовий методи або приймають його за рекомендаціями без достатнього економічного та екологічного обґрунтування, що не відповідає сучасним вимогам при створенні та функціонуванні такого роду об’єктів. Виконані нами дослідження за відповіднимкомплексом моделей щодо кліматичних умов місцевості, водного режиму, технологій водорегулювання (осушення) та продуктивності осушуваних земель для схематизованих метеорологічних режимів розрахункових щодо тепло й вологозабезпеченості років, природних, агротехнічних, агромеліоративних умов розташування ДС показали, що відбувається значна зміна в часі та просторі динаміки поточних та середньозважених, середньодекадних значень модулів дренажного стоку при різних погодно-кліматичних умовах, вирощуванні різних сільськогосподарських культур на різних ґрунтах зони Західного Полісся України. При цьому його величина як щодо виділених основних факторів, так і по ДС в цілому значно відрізняється від традиційно прийнятих розрахункових його значень, що визначає необхідність врахування цього при розробці проєктів реконструкції, будівництва та експлуатації такого роду об’єктів.
Біографії авторів
П. П., Волк, Національний університет водного господарства та природокористування
д.т.н., професор
Л. Р. Волк, Національний університет водного господарства та природокористування
к.т.н., доцент
А. М. Рокочинський, Національний університет водного господарства та природокористування
д.т.н., професор
Є. В. Ромащенко, Національний університет водного господарства та природокористування
