АРХІТЕКТУРНИЙ ОБРАЗ БУДІВЕЛЬ СПОРТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 1940–1950-х рр. У МІСТАХ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • П. А. Ричков Національний університет водного господарства та природокористування

DOI:

https://doi.org/10.31713/vt1202212

Анотація

Статтю присвячено дослідженню будівель спортивного призначення – стадіонів, басейнів, водних станцій тощо у містах України 1940–1950-х рр. Ці будівлі, зазвичай реконструйованівідповідно до потреб сучасності, у багатьох містах все ще активно використовуються згідно зі своїм функціональним призначенням і продовжують відігравати важливу роль у містобудівній структурі.Зазвичай будівлі спортивного призначення не входили в парадний ансамбль центральної площі або магістралі, але знаходилися поблизу або створювали окремий репрезентативниймістобудівний акцент. Архітектурні об’єкти 1940–1950-х рр. наслідували в стилістичному рішенні фасадів класицистичний канон. З великих архітектурних об’єктів спортивного призначення в містах України у стилі радянського неокласицизму були збудовані стадіон та басейн у Києві, водна станція у м. Дніпро та інші будівлі.Загалом в містах центрального та східного регіонів України досліджуваного періоду будівлі спортивного призначення споруджувалися більш активно, аніж на заході. У містах Західної України в 1940–1950-х рр. в основному реконструювалися існуючі стадіони та в рамках благоустрою зводилися невеликі спортивні споруди – човнові станції, вишки для стрибків у воду, відкриті басейни, спортивні майданчики. Будівництво та реконструкція великих будівель спортивного призначення у містах Західної України розгорнулося дещо пізніше – в 1960-х рр., відповідно, для них характерні інші стилістичні підходи та лаконічне архітектурне рішення.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-05

Номер

Розділ

Статті