ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Автор(и)

  • O. M. Harnaha Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

DOI:

https://doi.org/10.31713/ve420212

Ключові слова:

землі рекреаційного призначення, сервітут, суперфіцій, ландшафт, цільове призначення.

Анотація

У статті розглянуто особливості використання земель рекреаційного  призначення. Детально проаналізовано правову базу використання рекреаційних земель. Розкрито суть поняття рекреаційних зон та порядок їх використання. Зазначено, що важливим завданням є удосконалення режиму використання земель рекреаційного призначення, пріоритетним напрямом якого має бути надання спеціального статусу особливо цінним з них.

Біографія автора

O. M. Harnaha, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.е.н., доцент

Посилання

Анісімова Н. О. Земельне право України. К. : Юрінком Інтер, 2004. С. 164–170.

Хумарова Н. І. Екологічні цільові програми у системі державного регулювання природокористування. Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. Львів : НЛТУУ. 2005. Вип. 15.6. С. 187–194.

Марич Х. М. Органи державного управління рекреаційними територіями та їх компетенції. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2016. № 845. С. 124–131.

Добряк Д. С. Землеустрій – наукова основа раціонального використання та охорони земельних ресурсів. Землеустрій і кадастр. 2006. № 1. С. 10–16.

Третяк А. Стан та шляхи розвитку земельних відносин і системи землекористування в аграрному комплексі України. Землевпорядний вісник. 2008. № 6. С. 4–14.

Бондар Л. О. Правовий режим земель рекреаційного призначення. Право. № 11. С. 34–44.

Шморгун Л. Г. Державне управління землями рекреаційного призначення та його соціально-культурне значення. Формування ринкових відносин в Україні. 2016. № 1. С. 34–38.

Слюсарчук О. П. Застосування принципів сталого розвитку в державному управлінні рекреаційнотуристичною сферою. Державне управління: теорія та практика. 2014. № 2. С. 27–33.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-29

Номер

Розділ

Статьи