CТРУКТУРА ТА ФУНКЦІОНАЛ ПРЕССЛУЖБИ РІВНЕНСЬКОЇ ОДА: СПРИЯННЯ ФОРМУВАННЮ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЕКОНОМІЧНІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31713/ve420211Ключові слова:
цифровізація, департамент, пресслужба, інформація, комунікації, ЗМІ, прессекретар.Анотація
Відомо, що значення цифрової економіки постійно збільшується у розвинених державах світу. Зокрема, це підтверджує щорічне зростання ВВП країн від 7% до майже 20%. Нині цифрова економіка функціонує у таких державах, як США і Китай, які володіють 90% капіталізації світового ринку цифрових технологій і налічують 70 найбільших цифрових платформ світу. За оцінками економістів і експертів, частка цифрової економіки у ВВП США становить 6,9–21, 6%, а у ВВП Китаю аж 6–30%. Варто також зауважити, що в останні роки лідером серед країн у збільшенні частки доданої вартості сектору ІКТ у ВВП залишається Тайвань (провінція Китаю) – 2,0%. Найбільші темпи мають такі країни Європи як Німеччина, Польща, Сербія, Кіпр, Ісландія, Ірландія. Все це свідчить про необхідність формування цифрового суспільства і в Україні, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на рівні органів державної влади та місцевого самоврядування, а особливо на рівні областей. Саме тому науковий і практичний інтерес становить дослідження діяльності пресслужби Рівненської ОДА, яка має низку позитивних результатів у сфері цифровізації й трансформації. З цих позицій у роботі досліджено повноваження та структуру цього органу, запропоновано шляхи поліпшення його діяльності у сфері сприяння формуванню цифрового суспільства. Суспільство вимагає оперативного, регулярного, зрозумілого та чіткого інформування про діяльність влади. Натомість прессекретарі та департаменти, управління, відділи інформації й комунікації можуть працювати як герої казки «Лебідь, Щука і Рак». Це виявляється у тому, що вони не лише реагують на запити ЗМІ чи громадян по-різному, а продукуючи кожен власні новини й створюючи свої власні, і, на їхню думку, ексклюзивні інформаційні приводи. А регулярне, оперативне висвітлення актуальної інформації про різні аспекти роботи створює імідж й зміцнює репутацію установи. В очах суспільства Департаменти, управління, відділи інформації та комунікації та прессекретар представляють владу, і дії кожного позначаються на репутації всіх. Та головною спрямованістю інформаційної діяльності обох «дійових осіб» в інформаційному полі мають бути: забезпечення громадян вчасною, точною, об’єктивною й повною інформацією про свою діяльність; створення впевненості, що всі інституції у сфері влади є відкритими, доступними і підзвітними громадянам; влада виконує свої функції ефективно та легально, враховуючи інтереси й проблеми людей у процесі розвитку ініціатив і планування програм розвитку територій. Другий і не менш важливий аспект комунікаційної діяльності – робота в умовах кризової комунікації. Завдання працівників пресслужб тут – швидко зреагувати у випадку, коли в інформаційному полі з’явилася інформація, яка шкодить репутації влади або коли іноді поширюється неправдива інформація.Посилання
Прес-служба. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. 5-те вид. К. ; Ірпінь : Перун, 2005.
Організація роботи прес-служб : навч. посіб. / Н. І. Білан, М. М. Нетреба. К. : Київський ун-т, 2015. 303 с.
Measuring the Information Society Report. Statistical reports. ICT Country Profiles 2018. Vol. 2. URL: https://www.itu.int/en/ITUD/Statistics/Pages/publications/misr2018.aspx. (дата звернення: 02.11.2021).
Положення про департамент цифрової трансформації та суспільних комунікацій Рівненської обласної державної адміністрації «Digital Economy Report 2019. Value creati on and capture: implications for developing countries». URL: https://unctad.org/system/files/official-document/der2019_en.pdf (дата звернення: 02.11.2021).
GCI Ranking Table. URL: https://www.huawei.com/minisite/gci/en/country-rankings.htm (дата звернення: 02.11.2021).
Фролова Н. Л. Особливості державної політики стимулювання процесів цифрової трансформації суб’єктів малого та середнього підприємництва в Україні. Причорноморські економічні студії. 2020. Вип. 55-1. С. 40–46.
Карпенко О. Класифікація нормативно-правового забезпечення сервісної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні. Ефективність державного управління. 2014. Київ. Вип. 39. С. 159–171.
Клімушин П. С. Концепція сервісно орієнтованої держави в контексті модернізації публічного управління. Теорія і практика державного управління. 2017. № 2 (57). С. 1–8.