CТРУКТУРА ТА ФУНКЦІОНАЛ ПРЕССЛУЖБИ РІВНЕНСЬКОЇ ОДА: СПРИЯННЯ ФОРМУВАННЮ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЕКОНОМІЧНІЙ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Автор(и)

  • A. I. Bodnarska Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • A. Yu. Yakymchuk Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

DOI:

https://doi.org/10.31713/ve420211

Ключові слова:

цифровізація, департамент, пресслужба, інформація, комунікації, ЗМІ, прессекретар.

Анотація

Відомо, що значення цифрової економіки постійно збільшується у розвинених державах світу. Зокрема, це підтверджує щорічне зростання ВВП країн від 7% до майже 20%. Нині цифрова економіка функціонує у таких  державах, як США і Китай, які володіють 90% капіталізації світового ринку цифрових технологій і налічують 70 найбільших цифрових платформ світу. За оцінками економістів і експертів, частка цифрової економіки у ВВП США становить 6,9–21, 6%, а у ВВП Китаю аж 6–30%. Варто також зауважити, що в останні роки лідером серед країн у збільшенні частки доданої вартості сектору ІКТ у ВВП залишається Тайвань (провінція Китаю) – 2,0%. Найбільші темпи мають такі країни Європи як Німеччина, Польща, Сербія, Кіпр, Ісландія, Ірландія. Все це свідчить про необхідність формування цифрового суспільства і в Україні, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на рівні органів державної влади та місцевого самоврядування, а особливо на рівні областей. Саме тому науковий і практичний інтерес становить дослідження діяльності пресслужби Рівненської ОДА, яка має низку позитивних результатів у сфері цифровізації й трансформації. З цих позицій у роботі досліджено повноваження та структуру цього органу, запропоновано шляхи поліпшення його діяльності у сфері сприяння формуванню цифрового суспільства. Суспільство вимагає оперативного, регулярного, зрозумілого та чіткого інформування про діяльність влади. Натомість прессекретарі та департаменти, управління, відділи інформації й комунікації можуть працювати як герої казки «Лебідь, Щука і Рак». Це виявляється у тому, що вони не лише реагують на запити ЗМІ чи громадян по-різному, а продукуючи кожен власні новини й створюючи свої власні, і, на їхню думку, ексклюзивні інформаційні приводи. А регулярне, оперативне висвітлення актуальної інформації про різні аспекти роботи створює імідж й зміцнює репутацію установи. В очах суспільства Департаменти, управління, відділи інформації та комунікації та прессекретар представляють владу, і дії кожного позначаються на репутації всіх. Та головною спрямованістю інформаційної діяльності обох «дійових осіб» в інформаційному полі мають бути: забезпечення громадян вчасною, точною, об’єктивною й повною інформацією про свою діяльність; створення впевненості, що всі інституції у сфері влади є відкритими, доступними і підзвітними громадянам; влада виконує свої функції ефективно та легально, враховуючи інтереси й проблеми людей у процесі розвитку ініціатив і планування програм розвитку територій. Другий і не менш важливий аспект комунікаційної діяльності – робота в умовах кризової комунікації. Завдання працівників пресслужб тут – швидко зреагувати у випадку, коли в інформаційному полі з’явилася інформація, яка шкодить репутації влади або коли іноді поширюється неправдива інформація.

Біографії авторів

A. I. Bodnarska, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня

A. Yu. Yakymchuk, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

д.е.н., професор

Посилання

Прес-служба. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. 5-те вид. К. ; Ірпінь : Перун, 2005.

Організація роботи прес-служб : навч. посіб. / Н. І. Білан, М. М. Нетреба. К. : Київський ун-т, 2015. 303 с.

Measuring the Information Society Report. Statistical reports. ICT Country Profiles 2018. Vol. 2. URL: https://www.itu.int/en/ITUD/Statistics/Pages/publications/misr2018.aspx. (дата звернення: 02.11.2021).

Положення про департамент цифрової трансформації та суспільних комунікацій Рівненської обласної державної адміністрації «Digital Economy Report 2019. Value creati on and capture: implications for developing countries». URL: https://unctad.org/system/files/official-document/der2019_en.pdf (дата звернення: 02.11.2021).

GCI Ranking Table. URL: https://www.huawei.com/minisite/gci/en/country-rankings.htm (дата звернення: 02.11.2021).

Фролова Н. Л. Особливості державної політики стимулювання процесів цифрової трансформації суб’єктів малого та середнього підприємництва в Україні. Причорноморські економічні студії. 2020. Вип. 55-1. С. 40–46.

Карпенко О. Класифікація нормативно-правового забезпечення сервісної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні. Ефективність державного управління. 2014. Київ. Вип. 39. С. 159–171.

Клімушин П. С. Концепція сервісно орієнтованої держави в контексті модернізації публічного управління. Теорія і практика державного управління. 2017. № 2 (57). С. 1–8.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-29

Номер

Розділ

Статьи