ВНУТРІШНІЙ ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ ЯК НАПРЯМ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
DOI:
https://doi.org/10.31713/ve220229Ключові слова:
туристичний потенціал, внутрішній туризм, туристичний продукт, техногенно-відпрацьовані об’єкти, рекультивація, рекреаційні зони, стейкхолдери, вигоди, ефект.Анотація
У статті, виходячи з розуміння обмеження природно-рекреаційного потенціалу окремих територій України, обґрунтовано можливості створення нового внутрішнього туристичного продукту – рекреаційних зон, шляхом рекультивації техногенно-відпрацьованих об’єктів, що дозволило б забезпечити потребу містян у зонах відпочинку безпосередньо біля місць їх проживання, підвищити екологічну та естетичну складову територій. Досліджено світовий досвід рекреаційної рекультивації техногенно-відпрацьованих об’єктів, визначено основні негативні чинники змін стану довкілля в районах розробок корисних копалин, визначено проблематику ефективного використання техногенно-відпрацьованих об’єктів в Україні, що включає: дослідження поняття про охорону земель; визначення сутності деградованих, малопродуктивних і порушених земель; проведення характеристики рекультивації територій, порушених діяльністю людини; здійснення класифікації порушених земель для рекультивації; оцінку порушених територій за їхньою придатністю до рекультивації; визначення послідовності здійснення рекультивації; виокремлення особливостей рекультивації територій, порушених відкритими виробітками; розробку вимог до вибору напряму рекультивації земель; порядок передачі рекультивованих земель землевласнику та контроль якості рекультивації, запропоновано алгоритм створення рекреаційних зон на територіях техногенно-відпрацьованих об’єктів.Результати проведеного дослідження дали змогу визначити вигоди всіх зацікавлених стейкхолдерів від реалізації проєктів адаптивного повторного використання техногенно-відпрацьованих об’єктів, які матимуть економічне, соціальне та екологічне значення для регіонів.Рекреаційна рекультивація дасть змогу ефективно використовувати наявні місцеві туристичні і рекреаційні ресурси; стимулюватиме розвиток інфраструктури; створюватиме сприятливі умови для задоволення потреб населення в активному відпочинку, зміцненні здоров’я.Посилання
Ваганов І. І., Маєвська І. В., Попович М. М. Інженерна геологія та охорона навколишнього середовища : навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2014. 266 с.
ГОСТ 17.5.1.02-85. Охрана природы. Земли. Классификация нарушенных земель для рекультивации. [Чинний від 1980-01-01]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2228400-85#Text (дата звернення: 09.03.2022).
Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III чинний, поточна редакція від 10.01.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (дата звернення: 02.03.2022).
Коротун О. П. Рекультивація порушених земель як спосіб підвищення рекреаційного потенціалу Рівненської області. Інтелект XXI. 2019. № 4. С. 117–124.
Коротун О. П. Туризм як пріоритетна галузь економіки. Інвестиційна пріоритетність галузей економіки : монографія / С. О. Гуткевич, О. О. Шеремет, Г. М. Завадських та ін. ; за заг. ред. проф. Гуткевич С. О. Харків : Діса Плюс, 2021. С. 100–112.
Коротун С. І., Коротун О. П. Напрями розвитку внутрішнього туризму в Рівненській області. Сучасні проблеми та шляхи економічного розвитку підприємств та індустрії туризму в Україні : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції викладачів, молодих вчених і студентів, м. Дніпро, 18 трав. 2018 р. Дніпро : ДГУ, 2018. С. 87–90.
Про охорону земель : Закон України № 39 від 17 грудня 2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text (дата звернення: 09.03.2022).