ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕНЬ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ АНТИКРИЗОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Анотація

В статті визначено сутність інсорсингу та аутсорсингу, розглянуто та проаналізовано підходи до їх організації та впровадження на підприємстві. Наведено переваги аутсорсингу в контексті масштабування ідей та  імплементації інновацій, вказано на значну кількість внутрішніх і зовнішніх причин його використання, а також наголошено на необхідності чіткого формування цілей та плану його реалізації через послідовність виконання певних етапів, як правило компаніями, що мають налагоджені ефективні бізнес-процеси, а також можливості їх контролю навіть за умов передачі на аутсорсинг. Авторами розглянуто інсорсинг як форму економічних відносин, його зв’язок з аутсорсингом. Стверджується, що головним економічним критерієм щодо прийняття рішення щодо інсорсингу може бути справжня вартість, яка буде знижуватися в результаті оптимізації та покращення якості бізнес процесу. Вказано, що саме розвиток інсорсингу демонструє як розширення використання системного підходу, так і зниження ризиків безпеки витоку фінансової та іншої інформації щодо роботи суб’єкта господарювання. В роботі наголошується на тому, що доцільність використання інсорсингу зростає за наявності у підприємства тимчасових надлишкових потужностей або конкурентних переваг, а його здатність ефективно використовувати антикризові інструменти підвищує економічну стійкість та антикризовий потенціал. В статті наведено перелік завдань, що повинні виконуватися підприємством з метою забезпечення реалізації проєкту інсорсингу. Для оцінки доцільності застосування інсорсингу використано методику кількісної оцінки доцільності передачі проєкту на аутсорсинг/інсорсинг. Зазначено, що при прийнятті рішення про інсорсинг чи аутсорсинг, обов’язковим єпорівняння поточного рівня ефективності системи при базовій конфігурації та її прогнозного, за результатами реалізації проєкту, стану. Наведено результати розрахунків індексів доцільності аутсорсингу/інсорсингу на підприємстві.