ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ – ГЛОБАЛЬНИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА ТА ЙОГО СУПЕРЕЧНОСТІ

Анотація

У статті відзначено значний вклад у розвиток наукової думки щодо формування знань В. Вернадського, який передбачив перехід  біосфери в ноосферу, тим самим вказав на роль інтелекту у формуванні  знань. Проте він не зміг кінцево визначити механізми такого переходу через ряд об’єктивних та суб’єктивних чинників, а саме: відсутність повного розуміння ролі інформації у формуванні економіки та соціальної сфери, а також пріоритет інформаційно-комунікаційних технологій та комп’ютеризації. В. Вернадський чітко відзначив необхідність зміни концепції сприйняття природи та навколишнього середовища  людиною. В економічному плані знання формують розвиток сучасної економіки на рівні країн та регіонів: внесок знань у рівень ВВП сягає 50%, а стимулювання економічного зростання на рівні 60–70%. Інформатизація знань проявляється у сучасному економічному середовищі як краудфандинг.Головним здобутком дослідження є вияв еволюційної закономірності динаміки формування знань. Якщо до 21 століття знання накопичувалися відносно повільно та в недостатньому обсязі і виключно в межах наукових досліджень окремих талановитих дослідників, то з 21 століття знання набули форми масштабного характеру. Тому відзначається окремий етап – економіка знань. При цьому знання формується як у науковому середовищі, так і у виробництві, у тісній взаємоінтеграції.Відслідковано роль інтелекту у формуванні знань. Відзначено, що початковий інтелект зародився у біосфері. В подальшому це призвело до формування штучного інтелекту. Відповідно вказано, що штучнийінтелект спричиняє конфлікт, а це проявляється як порушення біосфери. Стаття піднімає надзвичайно складну проблему людства, якастосується конфлікту людського та штучного інтелектів. При цьому штучний інтелект у процесі розвитку формує штучну інформаційнупроцесорну систему, яку не в змозі оцінити людським розумом та логікою. Відзначено і концепцію гармонійної співпраці цих інтелектів, що призведе до автоматичного повного контролю знань людства та будевизначати реалізацію таких знань.