МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.31713/ve2202019Ключові слова:
методологія наукових досліджень, людський капітал, інтелектуальна власність, інституалізація, базові індикатори.Анотація
В статті обґрунтовано методологічні засади дослідження інтелектуального капіталу. Запропоновано методологію дослідження процесів інтелектуалізації в сучасній економіці розглядати як процес інтелектуальної власності, як певний результат щодо наявності інтелектуальних ресурсів; людський капітал, що є основною для формування інновацій та розвитку. Авторами проведено порівняльний аналіз підходів до оцінки людського капіталу. На основі даних дослідження визначено, що серед наявних підходів, які оцінюють людський капітал на сьогодні можна виділити: підхід за витратами, підхід за доходами та індикативний підхід. Визначено напрями інтелектуалізації в сучасній економіці. Описано методики, що використовують Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Світова організація торгівлі (СОТ), Всесвітній Банк, Всесвітній економічний форум. Запропоновано показники оцінки ефективності національної інституційної системи забезпечення якості освіти та конкурентоспроможності науки з використанням базових індикаторів як основного джерела інформації. Тому новітні методології процесів інтелектуалізації в сучасній економіці хоча і містять достатньо велику кількість показників, проте вони мають досить фрагментарний характер. Узагальнюючи наявні методології дослідження процесів інтелектуалізації в сучасній економіці, було запропоновано удосконалити підходи оцінки інтелектуального капіталу за рахунок обґрунтування меж застосування існуючих метрик. В межах систематизації наявних наукових опрацювань виявлено, що наявні наукові опрацювання щодо методології дослідження процесів інтелектуалізації в сучасній економіці слід розділяти на дві великі галузі знань – це опрацювання, які стосуються процесів інтелектуальної власності як певного результату щодо наявності інтелектуальних ресурсів, а інша галузь знань має справу з людським капіталом, що є основною для формування інновацій та розвитку. В таких умовах подальше обґрунтування методології процесів інтелектуалізації в національній економіці має значний практичний інтерес.Посилання
Vittadini G., Lovaglio P. G. Evaluation of the Dagum–Slottje method to estimate household human capital (2007). Structural Change and Economic Dynamics. T. 18. № 2. S. 270–278.
Kendrick J. W. Total capital and economic growth (1994). Atlantic Economic Journal. T. 22. № 1. S. 1–18.
Frank A. G. Human capital and economic growth (1960). Economic Development and Cultural Change. T. 8. № 2. S. 170–173.
Kalaitzidakis P. et al. Measures of human capital and nonlinearities in economic growth (2001). Journal of Economic Growth. T. 6. № 3. S. 229–254.
Miller H. P. Lifetime income and economic growth (1965). The American Economic Review. T. 55. № 4. S. 834–844.
Ben-Porath Y. Lifetime Income and Economic Growth: Comment (1966). The American Economic Review. T. 56. № 4. S. 869–872.
Dahan M., Tsiddon D. Demographic transition, income distribution, and economic growth (1998). Journal of Economic growth. T. 3. № 1. S. 29–52.
Jorgenson D. W., Fraumeni B. M. Investment in education and US economic growth (1992). The Scandinavian Journal of Economics. S. 51–70.
Folloni G., Vittadini G. Human capital measurement: a survey (2010). Journal of economic surveys. T. 24. № 2. S. 248–279.
Shih K. H. et al. The indicators of human capital for financial institutions (2010). Expert Systems with Applications. T. 37. № 2. S. 1503–1509.
Nhuan M. T. et al. An indicator-based approach to quantifying the adaptive capacity of urban households: the case of Da Nang city, Central Vietnam (2016). Urban Climate. T. 15. S. 60–69.
Biletskiy O. Indykatyvna monitorynhova otsinka yakosti formuvannia ta vykorystannia liudskoho kapitalu v Ukraini (2016). Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia. № 2 (22). S. 239–246.
Bevz V. P., Buhaenko Ye. O. Pidvyshchennia efektyvnosti vykorystannia liudskoho kapitalu yak vyznachenyi chynnyk ekonomichnoho ta sotsialnoho rozvytku (2012). Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini. № 5. S. 133–139.
Guide on Measuring Human Capital. URL: https://www.unece.org/fileadmin/DAM/stats/documents/ece/ces/bur/2016/February/15-Add1-Human_Capital_Guide_after.pdf. (Accessed: 22.05.2020).
Inside WIPO. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/ (Accessed: 22.05.2020).
Organisation for Economic Co-operation and Development. URL: https://www.oecd.org/about. (Accessed: 22.05.2020).
World Trade Organization. URL: https://www.wto.org/ (Accessed: 22.05.2020).
Nauenberg E., Basu K., Chand H. Hirschman–Herfindahl index determination under incomplete information (1997). Applied Economics Letters. T. 4. № 10. S. 639–642.
Schmidt A., Walter S. G., Walter A. Radicalness of technological inventions and young venture performance. The role of technological competition and product diversity (2013). IEEE Transactions on Engineering Management. T. 60. № 4. S. 728–738.
Measuring the technological and economic value of patents. URL: https://www.oecd.org/sti/ieconomy/Chapter2-KBC2-IP.pdf (Accessed: 22.05.2020).
United Nations Development Programme. URL: http://hdr.undp.org/en/content/human-development-index-hdi (Accessed: 22.05.2020).
