ЦИФРОВІЗАЦІЯ – ГЛОБАЛЬНІ ВИМІРИ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

Автор(и)

  • Y. V. Sribna Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • V. V. Stupnytskyi Дубенська філія вищого навчального закладу «Відкритий університет розвитку людини «Україна», м. Дубно
  • N. I. Stupnytska Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

DOI:

https://doi.org/10.31713/ve120225

Ключові слова:

цифровізація, інформаційно-комунікаційні технології, штучний інтелект, цифрова економіка, глобальна економіка, національна економіка.

Анотація

Охарактеризовані цифрові тенденції розвитку національних економік з позиції діалектичного розвитку суспільства. При цьому визначено, що цифровізація започатковувалась виключно як інструмент поліпшення бізнесу – процесів з метою оптимізації та автоматизації, що дозволяє формувати додатковий прибуток. Доведено, що в практичній реалізації глобальної цифровізації домінує три державні підходи. Перший – зміна соціального середовища через адаптацію населення до комфортності отримання цифрових послуг (західні розвинені національні економіки). Другий – тоталітарний, де зміни впроваджуються з метою повного контролю фінансових потоків і максимальне їх виявлення з неконтрольованих адміністративним інститутом держави фінансових потоків. В цих двох  підходах такі зміни активізуються банківськофінансовою елітою світу. Окремим процесом цифрової глобалізації розглянуто формування Метавсесвіту. Відзначено, що цей проєкт є перспективою  розвитку новітньої технологій майбутнього цифрового світу. Наробки цього процесу відбуваються швидкими темпами та лідером став Китай, який володіє практично половиною патентів у цій сфері. Відзначено і те, щокомуністична влада країни процес цифровізації зуміла повністю підкорити розвитку державного капіталізму через систему соціального-цифрового кредиту всім громадянам, метавсесвіт стає інструментом  тотального контролю жителів піднебесної.Результати дослідження можуть бути використані для математичної розробки моделювання процесів соціально-економічних пріоритетів розвитку національних економік та їх регіонально-континентальних групувань, що дозволить концентрувати фінансові ресурси на найбільш пріоритетних напрямках розвитку країни та людства в цілому.

Біографії авторів

Y. V. Sribna, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.е.н., доцент

V. V. Stupnytskyi, Дубенська філія вищого навчального закладу «Відкритий університет розвитку людини «Україна», м. Дубно

к.е.н., доцент

N. I. Stupnytska, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

викладач

Посилання

Hanna N. K. Enabling Enterprise Transformation: Business and Grassroots Innovation for the Knowledge Economy. New York : Springer, 2011. URL: http://www.amazon.com/Transforming-Government-Building-InformationSociety/dp/1441978453/ref=sr_1_15?ie=UTF8&qid=1288206618&sr=8-15 (data zvernennia: 11.03.2022).

Foster C., & Heeks R. Innovation and Scaling of ICT for the Bottom-of-the-pyramid. Journal of Information Technology. 2013. 28, 296–315.

Giannone D. & Santaniello M. Governance by indicators: the case of the Digital Agenda for Europe. Information Communication and Society. 2018. Pp. 1–14. URL: https://doi.org/10.1080/1369118X.2018.1469655 (data zvernennia: 11.03.2022).

Burger-Helmchen T. & Meghisan-Toma G. M. EU policy for digital society / in A. Dima ed. Doing Business in Europe. Contributions to Management Science. 2018. Cham: Springer. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-72239-9_9 (data zvernennia: 11.03.2022).

Colin Nicolas, Landier Augustin, Mohnen Pierre et al. The Digital Economy. Notes du conseil danalyse économique. 2015/7 (No 26). P. 1–12. URL: https://www.cairn-int.info/journal-notes-du-conseil-d-analyse-economique-2015-7-page-1.htm (data zvernennia: 11.03.2022).

Nikolina Žajdela Hrustek, Renata Mekovec, Igor Pihir. Developing and Validating Measurement Instrument for Various Aspects of Digital economy. International Journal of E-Services and Mobile Applications. 2019. Vol. 11, pp. 50.

Murali Krishna Penmetsa, Sebastián Bruque-Camara. A framework for building a sustainable digital nation: essential elements and challenges. Digital Policy, Regulation and Governance. 2021. Vol. 23, pp. 262.

A. A. Abdelrehim, A. Khan. Digital Economy Barriers to Trade Regulation Status, Challenges, and Chinas. Response International Journal of Social Sciences Perspectives. 2021. Vol. 8, issue 2. P. 41–49.

Goldmanis, M., Hortaçsu A., Syverson C., & Emre O. Ecommerce and the market structure of retail industries. Econom. J. 2010. 120, 545, 651–682.

Raza M., et al. A digital twin framework for industry 4.0 enabling next-gen manufacturing. In: 2020 9th international conference on industrial technology and management (ICITM). 2020. URL: https://doi.org/10.1109/icitm48982.2020.9080395 (data zvernennia: 11.03.2022).

Su M., & Xia J. The mechanism and path of the digital economy empowering the double circulation. Open Herald. 2020. 6, 71–75.

G20 Financial Inclusion Experts Group ATISG Report, 2010. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/188451468336589650/pdf/903050WP0REPLACEMENT0Box385358B00PUBLIC0.pdf (data zvernennia: 11.03.2022).

OECD Digital Economy Outlook 2017. Paris : OECD, 2017. P. 22.

Trade and development report. Power, platforms and the free trade delusion. 2018. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/tdr2018_en.pdf (data zvernennia: 11.03.2022).

Digital economy report UNCDAT. 2021. URL: https://unctad.org/webflyer/digital-economy-report-2021 (data zvernennia: 11.03.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-25

Номер

Розділ

Статьи