компетентності, ринок праці, диспропорції, випускники ЗВО, skills gap, регіональні особливості, стратегія узгодження
Анотація
Сучасний ринок праці України характеризується зростаючими диспропорціями між попитом і пропозицією робочої сили, що проявляється у кількісному та якісному вимірах. З одного боку, існує перевиробництво кадрів у традиційних сферах (економіка, право, педагогіка), з іншого – стійкий дефіцит фахівців у цифровій економіці, соціальній сфері та промисловості. У статті проаналізовано причини таких дисбалансів, серед яких війна, цифровізація та структурні трансформації економіки, а також їхні наслідки для працевлаштування випускників закладів вищої освіти. Особливу увагу приділено проблемі «skills gap», що полягає у невідповідності між наявними компетентностями молодих спеціалістів і запитами роботодавців. На основі узагальнення наукових джерел та статистичних даних показано, що найбільший дефіцит очікується у сфері ІТ, а також у соціальній роботі, педагогіці та високотехнологічній промисловості. Запропоновано використання регіонального замовлення кадрів і механізмів прогнозування потреб у навичках (skills anticipation) для корекції диспропорцій. Доведено, що ефективне подолання «skills gap» можливе лише через системні стратегії: оновлення освітніх стандартів, впровадження дуальної освіти, розвиток партнерств між університетами та бізнесом, підтримку безперервного навчання. Порівняльний аналіз міжнародного досвіду (Німеччина, Австрія, Франція, Фінляндія, Велика Британія, Канада) підтверджує ефективність інтеграції освітньої політики з системами прогнозування потреб ринку праці. Отримані результати мають прикладне значення для розробки стратегій державної політики у сфері освіти й зайнятості та створюють передумови для підвищення конкурентоспроможності випускників ЗВО в Україні.
