АНАЛІТИКА КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПРАЦІВНИКІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА: КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті досліджено проблематику розвитку компетентностей працівників з вищою освітою в контексті функціонування системи управління персоналом промислового підприємства.  Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі людського капіталу, цифровізацією виробничих процесів та необхідністю переходу від фрагментарних підходів до системного управління персоналом на основі компетентнісного підходу. Метою статті є емпірична оцінка рівня розвитку ключових компетентностей працівників з вищою освітою та виявлення їх структурних взаємозв’язків і проблемних зон формування в системі управління персоналом промислового підприємства. Методологічною основою дослідження є компетентнісний підхід до управління персоналом. Емпіричну базу сформовано на основі результатів анонімного анкетування працівників з вищою освітою. Для обробки даних застосовано методи описової статистики, кластерний аналіз за методом Уорда, а також кореляційний аналіз Пірсона. Таке поєднання дозволило не лише оцінити рівень розвитку окремих компетентностей і виявити їх внутрішню структурну організацію, а й вивчити характер взаємозв’язків між ними, що надало додаткові аналітичні можливості для інтерпретації результатів і формування обґрунтованих управлінських висновків. За результатами дослідження встановлено, що найбільш розвиненими є професійні, когнітивні та цифрові компетентності, зокрема ініціативність, критичне мислення та цифрова грамотність. Водночас ідентифіковано дисбаланси у сфері соціально-поведінкових компетентностей, насамперед командної роботи, тайм-менеджменту та стресостійкості. Кластерний аналіз дозволив виокремити три типові кластери компетентностей: професійно-когнітивний, особистісно автономний та колаборативно-мотиваційний. Результати кореляційного аналізу підтвердили наявність значущих взаємозв’язків між окремими компетентностями, зокрема між самостійністю, ініціативністю та стресостійкістю, а також виявили потенційні функціональні суперечності, які варто враховувати при розробці програм розвитку персоналу.