У статті розглянуто сучасні умови функціонування аграрного сектору України і показано, що традиційна стратегія експорту сировини стає економічно неефективною та ризикованою. Доведено, що сталий розвиток сьогодні неможливий без впровадження трансформаційних нововведень для виходу з кризи, ключовим серед яких є відмова від сировинної моделі на користь створення замкнених циклів переробки сільськогосподарської продукції. Досліджено, що експортно-орієнтовані торговельні підприємства в сучасних умовах глобальної економічної нестабільності стикаються з численними викликами, серед яких коливання валютних курсів, політичні ризики, зниження купівельної спроможності споживачів, а також порушення логістичних ланцюгів. Наведено приклад розроблених консультаційних рекомендацій щодо системи антикризових рішень для підприємства торгівлі аграрною продукцією. Стратегічні вектори антикризового розвитку базуються на інноваційності, цифровізації, диверсифікації ринків збуту, експортній орієнтації, оптимізації внутрішніх процесів; тактичні вектори – на зниженні витрат, управлінні дебіторською заборгованістю, роботі з клієнтами, адаптації бізнес-процесів. Запропоновані для досліджуваного торговельного підприємства антикризові рішення мають забезпечити усунення фінансового GAP (розриву), який спричинений критичною структурою капіталу та високими ризиками ліквідності.
Біографії авторів
Валентина Костриченко, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
к.е.н., доцент
Олександр Гарнага, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
д.е.н., професор
Микола Шилан, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня
