інституційні механізми, екологічна стратегія, зелена трансформація, міжнародні організації, кліматичне фінансування, відновлювана енергетика, декарбонізація, інвестиційний розрив, сталий розвиток, глобальна економіка, міжурядові угоди
Анотація
У статті досліджено комплексні трансформаційні процеси, що охоплюють сучасну світову економіку в межах переходу до моделі сталого розвитку та зеленого зростання. Особлива увага приділяється аналізу взаємозв’язку між інституційним середовищем та фінансовим інструментарієм, які виступають ключовими драйверами екологізації економічних систем. Розглянуто роль державних та міжнародних інституцій у створенні нормативно-правового базису, що стимулює суб’єктів господарювання до впровадження еко-інновацій та зниження вуглецевого сліду. Авторами висвітлено специфіку стратегічного планування в умовах глобальних кліматичних викликів, де екологічна стратегія розглядається не лише як засіб мінімізації ризиків, а й як інструмент підвищення міжнародної конкурентоспроможності. Досліджено досвід розвинених країн у формуванні інституційної архітектури, яка забезпечує прозорість та ефективність перерозподілу капіталу на користь екологічно орієнтованих галузей. Окремий акцент зроблено на необхідності стратегічного переформатування економіки в посткризових умовах та в умовах воєнної нестабільності, що є особливо актуальним для держав, які перебувають на етапі активної відбудови. Співпраця з міжнародними фінансовими структурами та донорами визначається як критично важлива умова для залучення інноваційного капіталу. Висновки дослідження підкреслюють, що лише інтегрований підхід до поєднання жорсткого регулювання та гнучких ринкових фінансових стимулів дозволить досягти реальних результатів у межах глобального екологічного порядку денного.
Біографії авторів
Алла Жемба, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
к.е.н., доцент
Лідія Шергіна, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ
