ОСВІТА ТА ЕКОНОМІКА ЗНАНЬ У КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

У статті розглядається роль освіти як ключового чинника розвитку економіки знань та її вплив на соціально-економічну динаміку у глобальному вимірі. У центрі дослідження знаходиться аналіз взаємозв’язку між розвитком освітніх систем та інституційними умовами економіки, що оцінювалися за допомогою Індексу економічної свободи. Саме цей показник обрано як базовий для дослідження, оскільки він комплексно відображає рівень захисту прав власності, прозорість регуляторного середовища, умови ведення бізнесу та рівень свободи торгівлі і праці, які є визначальними для формування  знаннєвої економіки. Порівняльний аналіз груп країн із різними моделями розвитку показав, що високі значення IEF корелюють із більшою узгодженістю освітньої політики, кращою інституційною підтримкою науки й інновацій та нижчим рівнем інформаційної ентропії у системах освіти. Навпаки, країни з низьким рівнем економічної свободи стикаються з вищою невизначеністю, що послаблює якість управління інформаційними потоками, ускладнює процес прийняття рішень та обмежує потенціал освіти як рушійної сили економічного зростання. Окрему увагу приділено місцю України у глобальних трансформаційних процесах. Незважаючи на структурні проблеми, недостатнє фінансування, нерівномірний доступ до інформаційних ресурсів та вплив зовнішніх інформаційних тисків, країна демонструє потенціал до розвитку завдяки цифровізації освітнього середовища, розширенню міжнародної співпраці та інтеграції у європейський освітній простір. Підвищення ефективності освітньої політики України можливе за умови посилення інституційної спроможності системи освіти, удосконалення управління інформаційними потоками та пріоритетного розвитку людського капіталу. Таким чином, результати дослідження підтверджують, що освіта має розглядатися не лише як соціальна сфера, а як стратегічний інструмент підвищення економічної свободи, зміцнення інноваційного потенціалу та забезпечення сталого розвитку у глобальному середовищі.