ВПЛИВ ВОЄННОГО СТАНУ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ: ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ

Анотація

У статті проаналізовано динаміку частки суб’єктів господарювання, залучених до постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря за 2019–2023 рр. Встановлено, що в загальній структурі частка досліджуваних суб’єктів перебуває в межах 0,18–0,2%. Розглянуто наслідки воєнного стану для енергосистеми України. Виокремлено такі позиції, як: зниження видобутку вугілля та інших видів палива; обмеження енергопостачання; пошкодження інфраструктури; збільшення витрат на енергозабезпечення. Досліджено розподіл операційної енергетичної потужності об’єктів електрогенерації у період війни в розрізі АЕС, ТЕЦ, ТЕС,  ГЕС, СЕС, ВЕС.  Відображено втрати встановленої потужності після сезону масованих атак РФ на українську енергосистему. Окреслено основні показники енергетики. Визначено наслідки обстрілів для енергосистеми України, що впливають на всі сфери життєдіяльності країни. Висвітлено основні характеристики формування енергосистеми України та визначено її основні джерела. Ідентифіковано та охарактеризовано ключові виклики для енергосистеми України. Серед основних викликів виділено такі, як: постійні атаки на мережі і трансформатори; дефіцит енергетичного обладнання; розбудова локальної та зеленої генерації; кіберзагрози та інформаційний терор; зупинка газового транзиту. Виокремлено переваги модернізації енергетичної системи та відмови від централізованих, заснованих на вугільній енергетиці. Їх ідентифіковано у такому складі: енергетична безпека, досягнення цілей сталого розвитку, мітігація/адаптація до зміни клімату, розвиток нових «зелених» технологій. Встановлено, що продовження інтеграції енергосистеми України з європейською енергетичною системою ENTSO-E може допомогти забезпечити енергопостачальників.