ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ: ФРАНЦУЗЬКА МОДЕЛЬ ЯК ВЕКТОР ДЛЯ КРАЇН ІЗ ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

Анотація

У статті досліджено економічні інструменти державного стимулювання екологізації готельного бізнесу на прикладі Франції. Обґрунтовано доцільність вивчення саме французької моделі, яка демонструє системний  підхід до зеленої трансформації готельної сфери завдяки поєднанню законодавчих, фінансових та інституційних важелів впливу. Розкрито сутність основних інструментів екологічної політики: податкові стимули, грантові програми, інвестиційна підтримка, обов’язкова екологічна оцінка та регіональні механізми стимулювання. В дослідженні здійснено аналіз ключових нормативно-правових актів Франції, зокрема Закону «Про боротьбу зі зміною клімату та зміцнення стійкості до її наслідків» (Loi portant lutte contre le dérèglement climatique et renforcement de la résilience face à ses effets) (2021). Розглянуто механізми підтримки, які реалізуються через Національне агентство з екологічного переходу (ADEME), податковий кредит «Інвестиції в зелену індустрію» (Crédit d’impôt au titre des investissements dans l’industrie verte – C3IV) (2024), програми Європейського фонду регіонального розвитку (European Regional Development Fund – ERDF), а також маркетингові заходи з просування сертифікованих готелів. Виокремлено п’ять складових французької моделі: законодавче зобов’язання, інституційну підтримку, фіскальні інструменти, територіальні програми та екологічну інтеграцію в туристичну  політику. Доведено, що ефективність цієї моделі підтверджується зростанням частки екосертифікованих готелів, підтримкою інвесторів та участю в національних програмах сталого розвитку. Зроблено висновок про доцільність адаптації французького досвіду в Україні як частини стратегії сталого відновлення готельного бізнесу в післявоєнний період. Актуальність теми підсилюється необхідністю інтегрувати екологічні підходи в національну політику модернізації сфери гостинності.