СУЧАСНІ ТРЕНДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Анотація

У статті відображено еволюційно сучасні тренди функціонування вітчизняного  аграрного сектору. Період дослідження розділено на два періоди. Перший від  проголошення незалежності і до тридцятирічного періоду діяльності. Другий у воєнний  період. У першому періоді відображено динамічні зміни в АПК. За період незалежності  частка АПК зросла у 2,5 рази і складала чверть у ВВП; у 4,5 рази зріс експорт продукції АПК у структурі загального експорту товарів; у 2,5 рази зросла рентабельність продукції,  а найбільше зросла продуктивність праці у розрахунку на 1 зайнятого у  сільськогосподарському виробництві у цінах 2016 р. з 50 до 857 тис. грн. За 30 період  суттєво змінився не лише обсяг експорту, а його структура. Серйозно розширився  асортимент, а пріоритет у структурі належить продукції рослинництва у порівнянні з тваринництвом. І хоча Україна має перші десять позицій у структурі світового експорту, але за 30 років асортимент її суттєво розширився. Так, у період до незалежності Україна у світовому експорті мала 9 видів продукції АПК, а з них 30% тваринного походження. Окрім того, дві позиції, зокрема, яловичина і цукор, які у 1990/1991 рр. у світовому експорті посідали 3 позицію, через 30 період взагалі відсутні у ньому. Натомість за період незалежності до експорту увійшли продукти, як і займають у рейтингу світового експорту такі позиції: шрот соняшниковий (1), ріпак (3), волоські горіхи (4), жито і мед (5), сорго (6), овес, м’ясо птиці і шрот ріпаковий (7), сухе молоко, соя і соєва олія (8), олія ріпакова, сухе знежирене молоко, поголів’я ВРХ (9) та молоко і сир (10). У другому періоді відображено проблеми, з якими стикається сектор у воєнний час, а це скорочення земельних ресурсів, що знаходяться в обробітку, та людських ресурсів. Наведено тенденції, що характерні для ринку праці. Зокрема, зазначено, що сільське господарство входить до десятки найбільш активних на українському ринку праці. Попит на ринку праці у серпні 2022 р. втричі є меншим від довоєнного періоду, але питома вага пропозиції праці наближається до рівня довоєнного періоду. Аграрні підприємства намагаються зберегти існуючий персонал. Попит на працю у сільському господарстві проілюстрований в регіональному розрізі. Визначено лідерів ринку праці  за кількістю розміщених вакансій. Показаний попит на працю за рівнем заробітної плати у аграрній сфері. Зроблено висновок, що сільське господарство не можна віднести до високооплачуваної сфери національної економіки. Відображено існуючий механізм бронювання співробітників у воєнний час.