У статті проаналізовано роль прогнозування на виявлення антропогенних тенденцій розвитку ландшафтних комплексів. Прогнозування виступає важливим аспектом дослідження, оскільки обґрунтовує прийняття рішень з використання, охорони, керуванням природним середовищем і природними ресурсами. Проблеми прогнозних досліджень пов’язані зі складністю об'єкта прогнозування, наявністю складних внутрішніх зв'язків, зовнішніх факторів, нерозробленістю комплексу системи методів прогнозування, а також неповнотою інформації, необхідної для прогнозування, що актуалізує дослідження, особливо в період воєнного стану. Для вивчення впливів на ландшафтні антропогенні комплекси використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно-екологічний підходи, а також принципи оптимізації навколишнього природного середовища, оцінюються з погляду перспектив господарського використання і можливих антропогенних порушень ландшафтів. Аспектів оцінки виділяють декілька – соціально-економічний, екологічний, технологічний, інженерний та інші. У прогнозуванні їх головною метою є дослідження питань забруднення навколишнього природного середовища, її біологічної продуктивності та стійкості екосистем до антропогенного навантаження. Оцінено основні види впливів на антропогенну модифікацію ландшафтів; класифікацію ландшафтів за сприйнятливості їх до забруднювачів; природний антропогенний ландшафт та рівень його антропогенних змін; вплив техногенних об'єктів на довкілля; оптимізацію ландшафтних комплексів. У прогнозуванні досліджують види, масштаби, тенденції прояву наслідків змін у територіальній та галузевій структурі господарства, землекористуванні, розселенні населення під дією чинників впливу. Нераціональне природокористування стає причиною порушення взаємозв’язків у природних системах, їх деградації, посилення розвитку негативних екологічних процесів, зменшення продуктивності природних ресурсів, втрати геосистемами здатності до саморегуляції. Розглянуто екологічні аспекти збитків для природних екосистем, природоохоронних територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок військових дій в Україні. Прогнозування екологічних ризиків має важливе значення, оскільки в умовах відсутності контролю та можливостей ліквідації негативних наслідків вони збільшують масштаби негативного екологічного впливу на навколишнє природне середовище. Запропоновано основні напрями розв'язання проблем впливу на навколишнє природне середовище в Україні на державному рівні в умовах воєнного стану, що потребує ефективнішої системи моніторингу стану довкілля.
Біографії авторів
Наталія П'ятка, Мукачівський державний університет
к.е.н., доцент
Тетяна Лужанська, Мукачівський державний університет