ПРОГНОЗУВАННЯ ЗМІНИ АНТРОПОГЕННИХ ЛАНДШАФТІВ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Наталія П'ятка Мукачівський державний університет
  • Тетяна Лужанська Мукачівський державний університет
  • Галина Ільтьо Мукачівський державний університет

DOI:

https://doi.org/10.31713/ve1202314

Ключові слова:

прогнозні дослідження, антропогенний вплив, ландшафтні комплекси, антропогенна модифікація ландшафтів, природний антропогенний ландшафт, техногенні об'єкти, коефіцієнт антропогенної порушеності, оптимізація ландшафту

Анотація

У статті проаналізовано роль прогнозування на виявлення антропогенних тенденцій розвитку ландшафтних  комплексів. Прогнозування виступає важливим аспектом дослідження, оскільки обґрунтовує прийняття рішень з використання, охорони, керуванням природним середовищем і природними ресурсами. Проблеми прогнозних досліджень пов’язані зі складністю об'єкта прогнозування, наявністю складних внутрішніх зв'язків, зовнішніх факторів, нерозробленістю комплексу системи методів прогнозування, а також неповнотою інформації, необхідної для прогнозування, що актуалізує дослідження, особливо в період воєнного стану. Для вивчення впливів на ландшафтні антропогенні комплекси використовують системний, ландшафтний, екологічний, ландшафтно-екологічний підходи, а також  принципи оптимізації навколишнього природного середовища, оцінюються з погляду перспектив господарського використання і можливих антропогенних порушень ландшафтів. Аспектів оцінки виділяють декілька – соціально-економічний, екологічний, технологічний, інженерний та інші. У прогнозуванні їх головною метою є дослідження питань забруднення навколишнього природного середовища, її біологічної продуктивності та стійкості екосистем до антропогенного навантаження. Оцінено основні види впливів на антропогенну модифікацію ландшафтів; класифікацію ландшафтів за сприйнятливості їх до забруднювачів; природний антропогенний ландшафт та рівень його антропогенних змін; вплив техногенних об'єктів на довкілля; оптимізацію ландшафтних комплексів. У прогнозуванні досліджують види, масштаби, тенденції прояву наслідків змін у територіальній та галузевій структурі господарства, землекористуванні, розселенні населення під дією чинників впливу. Нераціональне  природокористування стає причиною порушення взаємозв’язків у природних системах, їх деградації, посилення розвитку негативних екологічних процесів, зменшення продуктивності природних ресурсів, втрати геосистемами здатності до саморегуляції. Розглянуто екологічні аспекти збитків для природних екосистем, природоохоронних територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок військових дій в Україні. Прогнозування екологічних ризиків має важливе значення, оскільки в умовах відсутності контролю та можливостей ліквідації негативних наслідків вони збільшують масштаби негативного екологічного впливу на навколишнє природне середовище. Запропоновано основні напрями розв'язання проблем впливу на навколишнє природне середовище в Україні на державному рівні в умовах воєнного стану, що потребує ефективнішої системи моніторингу стану довкілля.

Біографії авторів

Наталія П'ятка, Мукачівський державний університет

к.е.н., доцент

Тетяна Лужанська, Мукачівський державний університет

к.геогр.н., доцент

Галина Ільтьо, Мукачівський державний університет

к.політ.н., доцент

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-09

Номер

Розділ

Статьи