У статті розкрито інноваційні засади та еколого-економічні інструменти впровадження кооперації в Україні як елементів диверсифікації організаційних форм агробізнесу в умовах повоєнного відновлення України. Системно розкриті засади щодо: мети комплексного екологічного аудиту; формування організаційних форм агробізнесу у вигляді кооперації з нішевого агровиробництва; використання ГІС технологій та ІТ-рішень; забезпечення ефективності функціонування громад; напрацювання незалежної, достовірної інформації про навколишнє природне середовище і земельні ресурси; оцінки стану довкілля й розробки рекомендацій щодо організації нішевого виробництва у гармонії із функціонуванням об’єктів НПС. Згідно закону України «Про екологічний аудит» та концептуальних засад еколого економічної політики в державі обґрунтовано засади методики проведення екологічного аудиту громад, напрямів та способів здійснення такої процедури щодо інформаційного забезпечення аграрного виробництва та екологічної сертифікації в цілому. Доробки стосуються підприємств і організацій, громад, територій різнопланового призначення, сертифікації об’єктів господарського комплексу, що має соціо-еколого-економічне підґрунтя для держави. Доведено, що процедури екологічного аудиту та як наслідок сертифікації територій громад призводять до екомодернізаційних змін та здатні створювати ланцюгову реакцію трансформаційних зрушень у державі, стають базою для диверсифікації форм, методів та важелів державного регулювання економіки в умовах повоєнного відновлення України.
Біографія автора
Руслан Чата, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
здобувач вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня