КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІСТ В НОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

O. V. Tomchuk

Анотація


Статтю присвячено висвітленню питань стратегічного розвитку людського потенціалу міст в контексті становлення нової економіки, подолання новітніх постіндустріальних, інноваційно-технологічних, викликів людиноцентрованого розвитку суспільства, визначенню ролі людського потенціалу у перетворенні міст на динамічні центри соціальноекономічного розвитку. Проведено оцінку стратегічних пріоритетів найбільш конкурентоспроможних міст України та визначено, які аспекти при формулюванні стратегічного бачення розвитку міста позитивно відображаються на формуванні людського потенціалу. Обґрунтовано необхідність консолідації зусиль щодо формування комфортного міського середовища, направленого на формування, збереження, розвиток і ефективне використання людського потенціалу міст, а отже, набуття ним такого характеру, що сприяє максимальному розкриттю індивідуальних можливостей носіїв людського потенціалу незалежно від територіального походження. Сформульовано ключові положення ефективного формування стратегії нарощення людського потенціалу на сучасному етапі розвитку соціально-економічних відносин. 

Ключові слова


стратегічний розвиток; людський потенціал міст; постіндустріальна економіка; конкурентоспроможність міст.

Повний текст:

PDF

Посилання


Schultz T. Investment in human capital: the role of education and of research. N.Y., 1971. 272 р.

Becker G. Human capital: theoretical and empirical analysis, with special reference to education (3rd ed.). University of Chicago Press. 1993.

Yakovenko R. V. Liudskyi kapital ta liudskyi potentsial. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky. 2013. Vyp. 24. S. 186–193.

Shaulska L. V. Liudski resursy novoi ekonomiky: kliuchovi komponenty ta efektyvnist rehuliuvannia. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia. 2018. № 4(32). S. 7–16.

Nepriadkina N. V. Formuvannia liudskoho potentsialu v suchasnykh umovakh rozvytku derzhav. Visnyk KhNU im. Karazina. Ser. Mizhnarodni vidnosyny. Ekonomika. Krainoznavstvo. Turyzm. 2019. Vyp. 10. S. 160–166.

Zhang L. Y. City development strategies and the transition towards a green urban economy. The Economy of Green Cities. 2013. № 3. Р. 231–240.

Osypenko K. V., Kliushnychenko Ye. Ye. Vrakhuvannia resursnykh obmezhen dlia staloho rozvytku naselenykh punktiv.

Rehionalna polityka: istoriia, polityko-pravovi zasady, arkhitektura, urbanistyka : zb. nauk. prats. Kyiv-Ternopil : «Beskydy», 2018. Vyp. IV. Ch. 2. C. 86–90.

Poister T., Streib G. Elements of strategic planning and management in municipal government: Status after two decades. Public Administration Review. 2005. 65(1). Р. 45–56.

Raynor K. E., Doyon A., Beer T. Collaborative planning, transitions management and design thinking: Evaluating three participatory approaches to urban planning. Aust. Plan. 2017. Vol. 54. P. 215–224.

Wilson A., Tewdwr-Jones M., Comber R. Urban planning, public participation and digital technology: App development as a method of generating citizen involvement in local planning processes. Environ. Plan. B Urban Anal. City Sci. 2019. Vol. 46. P. 286–302.

Urbanistychna Ukraina: v epitsentri prostorovykh zmin : monohrafiia / za red. K. Mezentseva, Ya. Oliinyka, N. Mezentsevoi. Kyiv : Vydavnytstvo «Feniks», 2017. 438 s.

Blishchuk K. M. Innovatsiini instrumenty mistsevoho ekonomichnoho rozvytku. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. 2019. Vyp. 2 (59). Ch. 2. S. 177–182.

Shaulska L. V., Boichenko V. S. Stan ta perspektyvy rozvytku sotsialnoi infrastruktury mista: subiektyvnyi aspekt. Efektyvna ekonomika. 2017. № 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5790. (data zvernennia: 30.10.2020).

Henderson Vernon. The Urbanization Process and Economic Growth: The So-What Question. Journal of Economic Growth. Springer, 2003. Vol. 8(1). P. 47–71.

Human Development Report. The next frontier. Human development and the Anthropocene. 2020. 412 p.

Realizing Human Potential in the Fourth Industrial Revolution An Agenda for Leaders to Shape the Future of Education, Gender and Work. World Economic Forum. 2017. 38 p.

Snegireva T., Kayachev G., Falaleev A., Kurgansky S. Human Potential in the System of Sustainable Development. E3S Web of Conferences. 2019. 134 s.

R. W. Kates, Th. M. Parris and A. A. Leiserowitz. What is Sustainable Development? Goals, Indicators, Values, and Practice. Environment: Science and Policy for Sustainable Development. Volume 47, 2005. Issue 3. P. 8–21.

Metropoliini funktsii velykykh mist Ukrainy: potentsial rozvytku ta perspektyvy realizatsii : monohrafiia / NAN Ukrainy. Derzhavna ustanova «Instytut rehionalnykh doslidzhen im. M. I. Dolishnoho NAN Ukrainy» ; nauk. red. M. I. Melnyk. Lviv, 2016. 552 s.

Pankratov N. V. Razvitie chelovecheskogo potentsiala v usloviyah gorodskoy sredyi. Teoriya i praktika obschestvennogo razvitiya. 2014. № 1. S. 442–446.

Megapolis dlya jizni. Kratkie vyivodyi issledovaniya. 2018. 28 s.

Indeks konkurentospromozhnosti mist 2019/2020. Instytut ekonomichnykh doslidzhen ta politychnykh konsultatsii. Kyiv, 2020. 193 s.

Upravlinnia rozvytkom liudskoho potentsialu terytorialnoi hromady v innovatsiino-znannievomu suspilstvi / uklad. : Yu. O. Kuts, V. V. Mamonova, S. V. Hazarian. Kyiv : NADU, 2012. 44 s.

Potentsial rozvytku terytorii: metodolohichni zasady formuvannia i naroshchennia : monohrafiia / O. Yu. Bobrovska,

T. A. Krushelnytska, M. A. Latynin ta in. Dnipro : DRIDU NADU, 2017. 362 s.

Mista 2030. Modernizuisia abo vmyrai. Analitychnyi zvit. Ukrainskyi instytut maibutnoho. 2018. 116 s.

Petrova M., Koval V., Tepavicharova M., Zerkal A., Radchenko A., Bondarchuk N. The interaction between the human resources motivation and the commitment to the organization. Journal of Security and Sustainability Issues. 2020. Vol. 9. N. 3. P. 897–907.

Bantash A., Koval V., Bashynska M. & Kozlovtseva V. Balanced territorial economic development in the conditions of providing stability of human resources management. Economics. Ecology. Socium. 2020. Vol. 4. N. 3. P. 58–66.




DOI: http://dx.doi.org/10.31713/ve4202037

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.