ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВОЛОГИ ПШЕНИЦЕЮ ОЗИМОЮ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОБРОБІТКІВ ГРУНТУ І ВИКОРИСТАННЯ НА УДОБРЕННЯ ПОБІЧНОЇ ВЕГЕТАТИВНОЇ МАСИ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Анотація

Висвітлені результати досліджень з вивчення впливу способів обробітку ґрунту і використання побічної продукції культур сівозміни на врожайність і водоспоживання пшениці озимої, проведених у стаціонарному польовому досліді в умовах Західного Лісостепу України  . Встановлено, що в середньому за 2021-2023 роки застосування побічної продукції культур сівозміни без компенсаційного азоту на фонах обробітку ґрунту: оранка на 20-22 см, дискування на 15-17 см і дискування на 10-12 см, забезпечило підвищення врожайності зерна відповідно на 2,1; 2,8 і 2,7 %, а у комплексі з азотом  - відповідно на 5,6; 6,0 і 7,9 % порівняно з її з відчуженням з поля. Залежно від способів використання нетоварної фітомаси врожайність пшениці озимої за оранки на 10-12 см, дискування на 15-17 і дискування на 10-12 см становила відповідно 7,00-7,39; 6,87-7,28 і 6,32-6,82 т/га, тобто із зменшенням глибини обробітку ґрунту знижувалась. У середньому за роки досліджень сумарні витрати вологи за період весняне відновлення вегетації – повна стиглість в розрізі варіантів варіювали в межах 356-369 мм (3,6%), тобто способи обробітку ґрунту та використання побічної продукції не мали істотного впливу на цей показник. Коефіцієнт водоспоживання насамперед залежав від врожайності і тому залежно від способів використання побічної продукції цей коефіцієнт був найнижчим – 49-51 мм/т і 50-52 мм/т – відповідно за дискування ґрунту на 15-17 см і оранки на 20-22 см. Найвище значення коефіцієнта водоспоживання – 53-56 мм/т було отримано за дискування ґрунту на 10-12 см, що обумовлено значно нижчою врожайністю пшениці озимої порівняно з іншими основними обробітками.