ВПЛИВ ПОВЕРХНЕВОГО СТОКУ ТА КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОСИСТЕМИ ШЕЛЬФОВОЇ ЗОНИ МОРЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31713/vs120269

Ключові слова:

екосистема, Атлантичний океан, Балтійське море, Західний Буг, іхтіофауна, токсичні домішки, антропогенне навантаження, зміни клімату, біотропи, забруднення, стічні води, самоочищення

Анотація

Сьогодення показує нам, що водні екосистеми Атлантичного океану перебувають у кризовому стані через недостатньо ефективне очищення стічних і зливових вод з урбанізованих територій та агротехнічних систем. Біоценози водного середовища Атлантики скоротилися удвічі. Виникла реальна загроза Балтійському морю, яке звичайно є меншим за Атлантичний океан у 15 тисяч разів. Наразі Балтика працює, як відстійник, куди скидають свої забруднені води прибережні країни. При цьому, насправді, Балтика дає біля 12% світового вилову риби. Є такі види, як салака, шпроти, тріска, а також лосось і вугор, що мігрує у річки України з далекого Саргасового моря. Процеси, що супроводжують екологічні зміни у шельфовій зоні Балтійського моря прямо залежать від інтенсивності водообміну температури та кількості забруднених вод. Одним із об’єктів впливу на формування екологічної ситуації Балтійського моря є річка Західний Буг, яка протікає через території таких країн, як Польща, Україна та Білорусь і впадає до річки Вісла. Водоприймач Західного Бугу - Балтійське море має ознаки застійної водойми. Дно тут має ряд котловин, що розділені греблями. По вертикалі формується стратифікація за солоністю води, вмісту розчиненого кисню та наявністю сірководню, токсичного для ікри і молодих риб. Проблема визначення токсичності поверхневих вод залишається актуальною і дискусійною, оскільки залежить від багатьох чинників чисельності і концентрації домішок, їх токсичності та синергізму, жорсткості води та її мінералізації, газового режиму, радіусу потенціалу. На сьогодні, згідно із прийнятими нормативними визначеннями якості води при оцінці стану іхтіоекологічної ситуації приймається рівень перевищення гранично допустимих концентрацій одного із переважаючих токсичних додатків (йонів важких металів, фенолів, отрутохімікатів, СПАР, нафтопродуктів тощо), за якими визначається індекс токсичності. В роботі пропонується методика оцінки токсичності водного середовища за відношенням перевищень суми токсичних домішок до регламентованих величин. Коефіцієнт закислення можна вирахувати за відношенням суми хлоридних і сульфатних йонів, визначених при гідрохімічних зйомках до їх реперних характеристик. За узгодженими даними у створі села Литовеж у водах річки Західного Бугу спостерігаємо значні перевищення за токсичністю по десятьох позиціях.  У чотири та більше разів.

Біографії авторів

С. В. Ковальчук , Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., голова циклової комісії

А. Д. Калько , ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», м. Рівне

д.геогр.н., професор

В.В. Рибак , Хмельницький національний університет, м. Хмельницький

к.с.-г.н., доцент

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-27

Як цитувати

Ковальчук , С. В., Калько , А. Д., & Рибак , В. (2026). ВПЛИВ ПОВЕРХНЕВОГО СТОКУ ТА КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОСИСТЕМИ ШЕЛЬФОВОЇ ЗОНИ МОРЯ. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія "Сільськогосподарські науки", 1(113), 110–119. https://doi.org/10.31713/vs120269

Номер

Розділ

Статті