ТВЕРДИЙ СТІК І КИСНЕВИЙ РЕЖИМ ПРИДАТКОВОЇ РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ РУСЛОВИХ ВОДОСХОВИЩ. ВІДНОВЛЕННЯ ГІДРОЕКОСИСТЕМ

Автор(и)

  • Y. V. Нryb Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • А. М. Prуshchepa Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • V. S. Trotsiuk Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • А. М. Petruk Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • D. Y. Voityshyna Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Ключові слова:

твердий стік, ловча кишеня, прозорість, фотичний шар, кисневий режим водних екосистем, іхтіофауна, сукцесії гідробіонтів.

Анотація

Однією з проблем формування екологічного режиму водойм є твердий стік зависів з приток за рахунок поверхневого стоку та руслової ерозії. Разом із колірністю твердий стік формує мутність та прозорість води, які мають визначальне значення у процесах фотосинтезу та формування кормової бази іхтіофауни. Другою проблемою є формування кисневого режиму, який залежить у багато чому від маси органічних домішок (розчинені органічні речовини), окислення зависів та донних відкладів і дихання риб. Кожна із складових споживає до 30% маси розчиненого у воді кисню. Якщо у літній період у формуванні кисневого режиму передують процеси фотосинтезу та окислення, споживання розчиненого кисню фітомасою ВВР за рахунок темнового дихання, то в зимовий підлідний період передуватимуть процеси споживання депонованого розчиненого кисню.Продуктивність водного середовища визначає стійкість екосистеми, яка формується за відношенням чисельності стресових ситуацій біотичного та абіотичного походження до чисельності проміжних екотонів. Володіючи закономірностями формування життя біоти у водному середовищі можна керувати станом гідроекосистеми та рибопродуктивністю на рівні біому (генералізованої водної екосистеми).Продуктивність водного середовища визначає стійкість екосистеми як відношення чисельності стресових ситуацій до чисельності бічних екотонів. Володіючи закономірностями формування життя біоти у водному середовищі, можливе керування станом екосистем, її рибопродуктивністю на рівні сформованої ситуації в генералізованій екосистемі.

Біографії авторів

Y. V. Нryb, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Д.б.н., професор.

А. М. Prуshchepa, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Д.с.-г.н., професор

V. S. Trotsiuk, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

К.с.-г.н., доцент

А. М. Petruk, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., доцент

D. Y. Voityshyna, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

здобувач

Посилання

Гриб Й. В. Екологічна оцінка стану річкових басейнів рівнинної частини території України (охорона, відновлення, управління) : автореф… дис. д.б.н. Дніпропетрвськ, 2002. 50 с.

Відновна іхтіоекологія / за ред. Гриба Й. В. і Сондака В. В. Рівне : Волинські обереги, 2007. 630 с.

Гриб Й. В., Кунчик Т. М., Войтишина Д. Й., Михальчук М. А. Відродження екосистем трансформованих басейнів річок та озер / за ред. Гриба Й. В. Рівне : НУВГП, 2012. 246 с.

Гриб Й. В., Куньчик Т. М., Войтишина Д. Й., Михальчук М. А.

Концептуальні основи реабілітації водних об’єктів басейну р. Прип’ять та Шацького національного природного парку. Вісник НУВГП.

Сер. Сільськогосподарські науки. 2016. Вип. 1(73). С. 130–142.

Поліщук В., Багнюк В., Юров О. До концепції охорони та екологічної реабілітації басейну Дніпра. Ойкумена. Український екологічний вісник. 1992, № 1. С. 29–42.

Streefer H., Wand E. Dhelps, Factors concerned in the phenomtnt of

oxydation and reparation. Bull, U,S, Publ, Health, Serw, 1925. P. 146.

Гриб И. В. Анализ заморных явлений в малых реках Западного Полесья. Гидробиологический журнал. 1972. № 2. Т. 11. С. 42–48.

Драчев С. М. Борьба с загрязнением рек, озер и водохранилищ промышленными и бытовыми стоками. М. : Наука, 1964. 272 с.

Будз М. Д. Особенности формирования стока на осушаемых землях западной части Украинского Полесья. Проблемы мелиоративной географии Припятского Полесья. Ленинград, 1987. С. 22–27.

REFERENCES:

Hryb Y. V. Ekolohichna otsinka stanu richkovykh baseiniv rivnynnoi chastyny terytorii Ukrainy (okhorona, vidnovlennia, upravlinnia) : avtoref… dys. … d.b.n. Dnipropetrvsk, 2002. 50 s.

Vidnovna ikhtioekolohiia / za red. Hryba Y. V. i Sondaka V. V. Rivne : Volynski oberehy, 2007. 630 s.

Hryb Y. V., Kunchyk T. M., Voityshyna D. Y., Mykhalchuk M. A. Vidrodzhennia ekosystem transformovanykh baseiniv richok ta ozer / za red. Hryba Y. V. Rivne : NUVHP, 2012. 246 s.

Hryb Y. V., Kunchyk T. M., Voityshyna D. Y., Mykhalchuk M. A.

Kontseptualni osnovy reabilitatsii vodnykh obiektiv baseinu r. Prypiat ta

Shatskoho natsionalnoho pryrodnoho parku. Visnyk NUVHP. Ser.

Silskohospodarski nauky. 2016. Vyp. 1(73). S. 130–142.

Polishchuk V., Bahniuk V., Yurov O. Do kontseptsii okhorony ta ekolohichnoi reabilitatsii baseinu Dnipra. Oikumena. Ukrainskyi ekolohichnyi visnyk. 1992, № 1. S. 29–42.

Streefer H., Wand E. Dhelps, Factors concerned in the phenomtnt of

oxydation and reparation. Bull, U,S, Publ, Health, Serw, 1925. P. 146.

Grib I. V. Analiz zamornyih yavleniy v malyih rekah Zapadnogo Polesya. Gidrobiologicheskiy jurnal. 1972. № 2. T. 11. S. 42–48.

Drachev S. M. Borba s zagryazneniem rek, ozer i vodohranilisch promyishlennyimi i byitovyimi stokami. M. : Nauka, 1964. 272 s.

Budz M. D. Osobennosti formirovaniya stoka na osushaemyih zemlyah zapadnoy chasti Ukrainskogo Polesya. Problemyi meliorativnoy geografii Pripyatskogo Polesya. Leningrad, 1987. S. 22–27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-02

Номер

Розділ

Articles