Статті

РЕЗУЛЬТАТИ БАГАТОРІЧНОЇ ІНТРОДУКЦІЇ ЯЛИНИ ШРЕНКА (PICEA SCHRENKIANA FISCH. & C.A. MEY.) У БЕРЕЗНІВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ДЕНДРОЛОГІЧНОМУ ПАРКУ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

М. В. Семенюк
Надслучанський інститут Національного університету водного господарства та природокористування, м. Березне
iD https://orcid.org/0009-0002-4084-7225
Ю. Р. Ціпан
Надслучанський інститут Національного університету водного господарства та природокористування, м. Березне
iD https://orcid.org/0000-0001-7279-7416
Ключові слова
Picea schrenkiana Picea schrenkiana subsp. Tianschanica ялина Шренка ялина тянь-шанська інтродукція Західне Полісся таксаційні показники морфометрія хвої адаптація

Анотація

Дослідження результатів тривалого культивування інтродукованих деревних видів дає можливість оцінити їхню здатність зберігати життєздатність і морфологічну стабільність за межами природного ареалу. У роботі наведено результати багаторічної інтродукції ялини Шренка (Picea schrenkiana Fisch. & C.A. Mey.) у Березнівському державному дендрологічному парку в умовах Західного Полісся. Вихідна група була сформована у 1979 р. шляхом висаджування дев'яти трирічних саджанців. Через 44 роки після висаджування збереглося сім дерев, що відповідає 77,8% початкової кількості; чотири екземпляри перебували у доброму, а три – у задовільному життєвому стані, дерев із виражено незадовільним станом не виявлено. Для оцінювання сучасного стану рослин проведено таксаційне обстеження, визначено особливості формування крон та життєвий стан, а також виконано морфометричний аналіз хвої. Загальний обсяг вибірки становив 2010 хвоїнок, відібраних із верхнього, середнього та нижнього ярусів крон семи дерев.Середня висота досліджуваних екземплярів становила 8,90 ± 0,31 м (7,5–10,0 м), середній діаметр стовбура – 19,43 ± 1,32 см (15,0-26,0 см); за коефіцієнтом варіації діаметр (17,9%) виявився мінливішим за висоту (9,3%). Середня довжина хвої дорівнювала 17,33 ± 0,09 мм. Найбільші її значення встановлено у середньому ярусі крони – 17,71 ± 0,10 мм, найменші – у нижньому – 16,79 ± 0,10 мм; різниця між середнім і нижнім ярусами статистично підтверджена (tфакт = 6,57 > t0,01 = 2,98). Сукупність морфологічних характеристик узгоджується з діагностичними ознаками Picea schrenkiana subsp. tianschanica (Rupr.) Bykov. Встановлено, що досліджувана група характеризується достатньо високою багаторічною збереженістю та переважно добрим і задовільним життєвим станом за відносно повільного росту, що свідчить про розмежування здатності виду до тривалого існування та його ростової продуктивності. Отримані результати підтверджують наукову й колекційну цінність збереження виду в умовах Березнівського державного дендропарку Західного Полісся та доцільність подальшого моніторингу його росту, репродуктивного розвитку і морфологічної мінливості, зокрема із застосуванням молекулярно-генетичних методів для остаточного таксономічного уточнення.

Біографії авторів

М. В. Семенюк, Надслучанський інститут Національного університету водного господарства та природокористування, м. Березне
старший викладач
Ю. Р. Ціпан, Надслучанський інститут Національного університету водного господарства та природокористування, м. Березне
старша викладачка