Статті

АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВНІСТЬ ВИДІЛЕНЬ РОСЛИН AGASTACHE FOENICULUM ЩОДО КОМПОНЕНТІВ АГРОЦЕНОЗІВ

В. С. Котюк
Поліський національний університет, м. Житомир
iD https://orcid.org/0000-0002-8357-0732
Ключові слова
Agastache foeniculum Triticum aestivum Hordeum vulgare Zea mays Lepidium sativum алелопатія схожість насіння фітотоксичність стимулювальний ефект

Анотація

Представлено результати лабораторного дослідження алелопатичної активності водних витягів із пожнивних решток та ґрунту із ризосфери нетрадиційної ароматичної рослини Agastache foeniculum щодо типових представників агроценозів (Triticum aestivum, Hordeum vulgare, Zea mays, Lepidium sativum).Показники енергії проростання та схожості визначали відповідно до ДСТУ. Для оцінювання алелопатичної активності водорозчинних сполук із надземних частин пожнивних рослинних решток та ґрунту з ризосфери A. foeniculum застосовано методику біологічних тестів А. М. Гродзинського.Індекс алелопатичної активності екстрактів пожнивних решток багатоколосника зморшкуватого (від -0,032 до -1,0) свідчить про інгібування ростових процесів насіння Z. mays, T. aestivum та H. vulgare (від 3,2 до 100%). Водночас за впливу екстракту пожнивних решток сорту Синій велетень відзначено перевищення показників довжини кореня на 21,2% і пагона проростків пшениці на 68,4% порівняно з контролем, що свідчить про стимулювальний вплив.Також відзначено стимулювальний вплив кореневих виділень рослин A. foeniculum на ростові процеси проростків виду L. sativum. Дослідження алелопатичної активності ґрунту, відібраного з ризосфери багатоколосника зморшкуватого, свідчать про збільшення довжини кореня крес-салату на 7,7% (A. foeniculum 'Synii veleten') та 12,8% (A. foeniculum 'Leleka') в порівнянні з контролем, а гіпокотиля – відповідно на 17,6 і 20,6%.Отримані експериментальні результати свідчать про складний характер алелопатичних взаємодій між рослинами. У зв’язку з цим доцільним є подальше дослідження впливу виділень A. foeniculum на компоненти культурфітоценозів, а також оцінювання ефективності міжвидових алелопатичних взаємодій. Це сприятиме оптимізації агротехнологічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності та стійкості агроекосистем.

Біографія автора

В. С. Котюк, Поліський національний університет, м. Житомир
аспірант