Статті

ЕКОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ВОДНИХ МАКРОФІТІВ У БАСЕЙНІ РІЧКИ ПРИП'ЯТЬ. III. ІНТЕГРОВАНА ФУНКЦІОНАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ: РОДИНА POTAMOGETONACEAE

Ю. Р. Гроховська
Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
iD https://orcid.org/0000-0002-8644-9532
В. О. Володимирець
Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
iD https://orcid.org/0000-0003-2782-300X
С. В. Кононцев
Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
iD https://orcid.org/0000-0001-6116-5675
Ключові слова
водні макрофіти Potamogetonaceae функціональні ознаки екологічні стратегії концепція r–K–S CSR басейн Прип’яті

Анотація

Екологічні стратегії занурених водних макрофітів складно інтерпретувати за допомогою концептуальних підходів, розроблених переважно для наземних рослин, оскільки їхня здатність підтримувати популяції, відновлюватися після порушень і витримувати несприятливі умови водного середовища залежить від специфічних комбінацій функціональних ознак. У дослідженні застосовано запропоновану концепцію r–K–S для характеристики екологічних стратегій 14 видів родини Potamogetonaceae басейну річки Прип’ять на основі функціональних ознак, особливостей життєвого циклу, екологічних індикаторних значень, приуроченості до оселищ і доступних видоспецифічних екологічних даних.Аналіз виявив значну функціональну диференціацію близькоспоріднених водних макрофітів: переважно конкурентні стратегії встановлено для Potamogeton gramineus, P. lucens, P. nodosus і P. praelongus, тоді як P. alpinus, P. natans і P. perfoliatus поєднували конкурентну стійкість із істотною регенеративною здатністю, а для P. crispus і P. compressus встановлено протилежну конфігурацію r–K із переважанням регенеративної компоненти. Дрібні тонколисті види характеризувалися контрастними стратегіями: P. obtusifolius і P. berchtoldii віднесено до групи r–S, P. rutilus – до S–r, P. friesii характеризувався переважно r-орієнтованою стратегією, тоді як найбільш багатовимірний профіль виявлено у Stuckenia pectinata, що поєднував високі значення всіх трьох компонент.Результати не підтвердили прямого зв’язку між спеціалізацією до певних оселищ і стрес-толерантністю та виявили розбіжності між окремими опублікованими класифікаціями, зокрема CSR-позиціями, і критеріальними r–K–S конфігураціями, що свідчить про необхідність обережного застосування до постійно занурених рослин систем екологічних стратегій, розроблених переважно для наземної рослинності. Загалом отримані результати обґрунтовують доцільність багатовимірної інтерпретації екологічних стратегій водних макрофітів, за якої конкурентна стійкість, регенеративна здатність і стрес-толерантність розглядаються як взаємодоповнюючі та різною мірою виражені функціональні компоненти.

Біографії авторів

Ю. Р. Гроховська, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
Doctor of Agricultural Sciences, Professor
В. О. Володимирець, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
к.б.н., доцент
С. В. Кононцев, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
д.т.н., доцент