Articles

DOI: https://doi.org/10.31713/vs2202633

Анотація

У статті обґрунтовано доцільність включення альготестування з використанням мікроводоростей Chlorella vulgaris до системи екологічної оцінки водних об’єктів міських територій. На прикладі річки Устя та озера Басів Кут розглянуто типові джерела антропогенного навантаження, що формують поєднаний токсико-трофічний вплив на гідроекосистеми: поверхневий стік із селитебних і промислових зон, надходження біогенних елементів, нафтопродуктів, важких металів та синтетичних поверхневоактивних речовин. Запропоновано методичну схему біоіндикації, що передбачає експозицію тест-культури Chlorella vulgaris у пробах води протягом 72–96 годин з оцінюванням приросту біомаси, оптичної густини та флуоресценції хлорофілу. Показано, що реакція тест-культури може бути інтерпретована у двох основних напрямах: інгібування росту як прояв біодоступної токсичності та стимулювання росту як індикатор евтрофікаційного потенціалу. Розроблено робочу матрицю інтегральної інтерпретації результатів альготестування для раннього попередження про ризики деградації міських водойм і вибору управлінських заходів. Практичне значення роботи полягає у поєднанні фізико-хімічного моніторингу з біологічним відгуком первинного продуцента, що підвищує інформативність екологічної оцінки та створює підґрунтя для санації і ревіталізації водойм м. Рівне.

Біографії авторів