Articles

DOI: https://doi.org/10.31713/vs2202631

Анотація

У статті здійснено комплексну оцінку впливу руйнування Каховської ГЕС та осушення Каховського водосховища на досягнення Цілей сталого розвитку (SDGs) Півдня України. Встановлено, що Каховська катастрофа спричинила системну трансформацію природно-господарських систем, а її наслідки мають каскадний характер і охоплюють водну, аграрну, енергетичну, екологічну, інфраструктурну та соціально-економічну сфери розвитку регіону. Обґрунтовано, що осушення Каховського водосховища зумовило перехід агроландшафтів Півдня України від антропогенно регульованого до кліматично детермінованого режиму функціонування. Це супроводжується розвитком постірригаційної аридизації, виснаженням запасів ґрунтової вологи, перегрівом поверхні, деградацією рослинного покриву, активізацією дефляції, вторинного засолення та ризиків опустелювання. Встановлено негативний вплив деградації зрошуваного землеробства на продовольчу безпеку, економічну стійкість громад і зайнятість населення. Показано, що руйнування Каховської ГЕС спричинило загострення водного дефіциту, деградацію екосистем регіону Нижнього Дніпра, погіршення якості поверхневих вод, втрату біорізноманіття, дестабілізацію енергетичної й транспортної інфраструктури та посилення кліматичної вразливості територій. Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний підхід, щопоєднує екологічний, гідрологічний, агрокліматичний, соціальноекономічний і геоінформаційний аналіз. Використано міжнародні аналітичні звіти, наукові публікації, матеріали супутникового моніторингу та дані дистанційного зондування Землі. Обґрунтовано необхідність формування нової моделі післявоєнного відновлення Півдня України, орієнтованої на кліматичну адаптацію, модернізацію систем управління водними ресурсами та екологічну реабілітацію деградованих територій.

Біографії авторів