Articles

DOI: https://doi.org/10.31713/vs2202622

Анотація

Метою роботи було вивчити та охарактеризувати особливості взаємозв’язку сільськогосподарського виробництва, особливо землеробства, з екологічною ситуацією територій, де воно відбувається, з метою підвищення родючості ґрунтів та розробки елементів раціоналізації виробництва в сучасних умовах господарювання.Серед конкретних завдань екологізації землеробства на перший план виходять: збереження та відновлення біорізноманіття; розміщення с/г культур відповідно до агроекологічних умов, оптимізація співвідношення природних та різних сільськогосподарських угідь, гармонізація тваринництва та землеробства; створення оптимальної інфраструктури агроландшафтів; підвищення екологічної стійкості агроценозів; підвищення ролі біологічного азоту за рахунок збільшення частки бобових культур та стимулювання процесів азотфіксації; регулювання поверхневого стоку, гідрогеологічного та гідрологічного режимів у межах стійкості агроландшафтів та суміжних природних ландшафтів; підтримання поверхні ґрунту під покривом рослин та рослинних залишків, мульчування; скорочення механічних впливів на ґрунт, створення умов для біологічного саморозпушування; використання біологічних засобів та хімічних препаратів, близьких за своїми властивостями до природних сполук.Всі ці завдання вирішуються шляхом освоєння адаптивних ландшафтно-екологічних та регенеративних систем землеробства, які реалізуються за допомогою пакетів агротехнологій, призначених до різних агроекологічних типів земель та рівням інтенсифікації виробництва. В інтенсивних і особливо у високих агротехнологіях ставиться завдання послідовної оптимізації всіх регульованих лімітуючих факторів, максимально можливого використання ФАР, тепла, вологи та генетичного потенціалу сортів рослин. У результаті зводяться до мінімуму екологічні ризики хімічного забруднення в порівнянні з інтенсивними агротехнологіями і запобігається деградація ґрунтів і ландшафтів в порівнянні з традиційними і, тим більше, екстенсивними агротехнологіями.Таким чином, адаптивний ландшафтно-екологічний підхід та регенеративне землеробство призводять до підвищення наукомісткості агротехнологій дозволяють значною мірою подолати традиційні протиріччя між інтенсифікацією та екологізацією землеробства та сільського господарства загалом.

Біографії авторів