Articles

СИДЕРАЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ В КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ МАЛИХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

В. С. Мошинський
Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
iD https://orcid.org/0000-0002-1661-6809
С. А. Вознюк
Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
iD https://orcid.org/0009-0004-3143-5178
Ключові слова
сидерація еквівалент гною підстилкового кінські боби озиме жито Капустяні родючість ґрунту короткоротаційна сівозміна Рівненська область Західний Лісостеп

Анотація

У статті обґрунтовано доцільність і практичні параметри застосування сидерації в короткоротаційній трипільній сівозміні (соя – пшениця озима – картопля) малого фермерського господарства Рівненського району на темно-сірих опідзолених ґрунтах агровиробничої групи 49д. Виявлено три календарних вікна для сидерації: після сої (30– 45 днів) – для небобових сидератів родини Капустяних; після пшениці озимої (8–9 місяців) – для кінських бобів як озимого сидерату; після картоплі (6–7 місяців) – для озимого жита перед соєю. Розраховано еквівалент надходження органічної речовини від сидератів у гної підстилковому: від 3,1 т/га (фацелія) до 7,8 т/га (кінські боби). Оптимальна стратегія з використанням усіх трьох вікон (редька олійна + кінські боби + озиме жито) може забезпечити сумарний еквівалент 16,0 т/га гною підстилкового на ротацію. Проведено економічний аналіз: витрати на сидерацію є у 4–7 разів нижчими порівняно з вартістю еквівалентної кількості гною підстилкового.

Біографії авторів

В. С. Мошинський, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
д.с.-г.н., професор
С. А. Вознюк, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
аспірант