Articles

DOI: https://doi.org/10.31713/vs220263

Анотація

У статті розглянуто особливості використання рослин як біоіндикаторів стану урбанізованого середовища на прикладі виду Taraxacum officinale. Обґрунтовано актуальність застосування біоіндикаційних підходів для оцінювання рівня антропогенного навантаження в умовах міських екосистем, що зазнають інтенсивного техногенного впливу. Проаналізовано сучасні наукові підходи до використання рослинних організмів як індикаторів забруднення атмосферного повітря, ґрунту та води. Встановлено, що кульбаба лікарська характеризується широким поширенням, високою чутливістю до дії забруднювачів та здатністю акумулювати токсичні речовини, що робить її перспективним об’єктом біоіндикації.Особливу увагу приділено аналізу морфологічних змін пилкових зерен як інформативного показника екологічного стану довкілля. Показано, що під впливом техногенного забруднення зростає частка стерильного, деформованого та тератоморфного пилку, що може використовуватись для кількісної оцінки рівня антропогенного навантаження. Описано методичні підходи до визначення життєздатності пилку за допомогою йодного забарвлення, що дозволяє проводити дослідження без використання складного лабораторного обладнання.Доведено, що біоіндикація з використанням у якості біомонітора виду Taraxacum officinale є доступним, економічно доцільним і достатньо точним методом моніторингу стану навколишнього середовища. Отримані результати можуть бути використані для оцінки якості міського середовища, планування природоохоронних заходів та вдосконалення систем екологічного моніторингу.

Біографії авторів