АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РАДІОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ ҐРУНТІВ ТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ НА РІВНЕНЩИНІ

Анотація

У роботі наведено результати комплексного аналізу багаторічного радіологічного моніторингу ґрунтів та сільськогосподарської продукції Рівненської області за 2010–2022 рр., що належать до найбільш радіаційно вразливих територій Українського Полісся. Дослідження виконано на основі офіційних лабораторних протоколів, які охоплюють основні категорії харчової продукції, зокрема молоко, картоплю, овочі, свіжі та сушені дикорослі гриби й ягоди, а також інші продукти місцевого походження. Проаналізовано динаміку вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90, визначено просторові особливості забруднення та встановлено фактори, що впливають на довготривалу міграцію радіонуклідів у системі «ґрунт – рослина – тварина – людина». Підтверджено, що поєднання кислих дерново-підзолистих ґрунтів, високої частки органічної речовини та значної лісистості території сприяє тривалій біодоступності радіоцезію, який активно акумулюється в лісових екосистемах і передається в харчові продукти. Установлено, що продукція лісового походження залишається основним джерелом формування внутрішнього опромінення населення: частка проб свіжих грибів і ягід із перевищенням допустимих рівнів у різні роки становила 25–54%, а у сушених грибах – 79–97%, що повністю узгоджується з міжнародними радіоекологічними спостереженнями. У молоці приватних домогосподарств північних районів області показники перевищень досягали 14–18%, що свідчить про вплив локально забрудненої кормової бази та нерівномірність розподілу радіонуклідів у ґрунтах. Картопля та овочеві культури характеризуються порівняно низьким рівнем забруднення (4–10%), однак у 2015 та 2019–2021 рр. зафіксовано локальні сплески, зумовлені плямистою структурою забруднення ґрунтів Полісся. Отримані результати демонструють, що попри загальну тенденцію до поступового зниження радіонуклідного навантаження в агроекосистемах окремі групи продуктів, насамперед лісові гриби та молоко домогосподарств, і надалі становлять потенційну радіаційну небезпеку для мешканців регіону. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність розширення адресних програм моніторингу, удосконалення методів радіологічного контролю, відновлення системних державних спостережень та впровадження агроекологічних заходів, спрямованих на мінімізацію переходу радіонуклідів у харчові ланцюги. Представлені результати можуть бути використані органами державної влади, науковими установами й громадами Полісся для оптимізації заходів радіаційного захисту населення та коригування регіональних програм продовольчої безпеки.