Articles
ФІТОСАНІТАРНИЙ МОНІТОРИНГ ЯБЛУНЕВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
М. В. Гунчак
Чернівецька філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», м. Чернівці
С. А. Романова
Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», м. Київ
О. М. Грищенко
Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», м. Київ
О. С. Мороз
Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
Ключові слова
яблуня
фітосанітарний моніторинг
шкідники
хвороби
Анотація
Досліджено особливості чисельності, шкідливості, поширення, розвитку шкідників та хвороб яблуні у 2016–2020 рр. в умовах Західного Лісостепу України. Дослідженнями встановлено, що найбільш поширеним шкідником в умовах даного регіону у 2016–2020 роках була яблунева плодожерка (інтенсивність льоту метелика першого покоління досягала 8,4 екземплярів/феромонну пастку, а метелика другого покоління – до 6,5 екземплярів/феромонну пастку). Крім того, економічні пороги шкідливості перевищили зелена яблунева попелиця (до 22,9 колоній/100 листків), листовійки (до 7,4% пошкоджень), яблунева міль (до 2,5 гнізд/дерево), кліщі (до 450,8 личинок/100 листків). Серед хвороб найбільше уражували яблуневі сади парша та борошниста роса. Парша у 2016–2020 рр. уразила до 28,2% листків та до 16,6% плодів яблуні. Борошниста роса під час вегетації 2016–2020 рр. уразила до 15,3% листків яблуні. Плодова гниль у 2016–2020 рр. уразила до 12,2% плодів яблуні.
Біографії авторів
М. В. Гунчак, Чернівецька філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», м. Чернівці
к.с.-г.н., директор
С. А. Романова, Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», м. Київ
к.с.-г.н., заступник генерального директора з наукової діяльності
О. М. Грищенко, Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», м. Київ
к.с.-г.н., учений секретар
О. С. Мороз, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
к.с.-г.н., доцент