Articles

ОЦІНЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ

O. V. Varzhel
Національний університет водного господарства та природокористу-вання, м. Рівне
Ключові слова
якість довкілля хвороби екологічна безпека безпека ризик загро-за небезпека математичні залежності.

Анотація

У статті розглянута проблема впливу показників якості довкілля на стан екологічної безпеки населення області. Показано, що стан території області характеризується наступними показниками якості довкілля: викидами в атмосферне повітря від стаціонарних джерел 14,1 тис. т, а від пересувних за 2000 р. – 35,6 тис. т.; високими показниками невідповідності якості питної води нормативам (32% за хімічними, 26,8% за мікробіологічними); високою розораністю (71%); наявністю від’ємного балансу гумусу (від 0,15 до 0,41 т/рік) та підкисленням ґрунтового покриву; низькою лісистістю (35%). Установлено, що поширеність хвороб населення області у значній мірі обумовлюється показниками якості довкілля, а саме: органів дихання від наявності лісів, густини потоку радону з поверхні ґрунту, сумарного забруднення атмосферного повітря від стаціонарних пересувних джерел; органів травлення від невідповідності якості питної води вимогам ДСанПіНу за хімічними і мікробіологічними показниками, та вмісту цезію-137 у ґрунтах області; новоутворень від наявності лісів, густини потоку радону з поверхні ґрунту, сумарного забруднення атмосферного повітря від стаціонарних і пересувних джерел. Вплив показників якості довкілля на поширеність хвороб органів дихання, травлення і новоутворень описуються багатофакторними лінійними залежностями при множинних коефіцієнтах детермінації від 0,288 до 0,712, а на рівень екологічної безпеки також багатофакторними лінійними залежностями при множинних коефіцієнтах детермінації від 0,262 до 0,681. Залежність смертності дітей до 1-гороку залежить від: наявності лісів і лісовкритих площ і описується рівняннями спадаючої прямої при R2 – 0,511; густини потоку радону з поверхні ґрунту і описується рівняннями зростаючої прямої при R2 – 0,495. Зазначається, що за показниками екологічної безпеки встановлених за залежностями територія області оцінюється: за поширеності хвороб органів дихання категорією загрози (від 0,25 до 0,3); поширеністю хвороб органів травлення категорією ризик (від 0,54 до 0,61); новоутворень категоріями 1 район безпека (0,69), 14 районів ризику (0,62–0,56), 1 район загрози (0,43), які лише на ± 15% відрізняється від оцінки проведеної за фактичними даними.

Біографія автора

O. V. Varzhel, Національний університет водного господарства та природокористу-вання, м. Рівне
здобувач третього рівня вищої освіти

Посилання

Звонкова Т. В., Саушкина Ю. Г., Смирнова Е. В. Региональный географиче-ский прогноз. М. : Наука, 1977. 252 с.

Гуцуляк В. М. Медична географія (еко-логічні аспекти). Чернівці : Рута, 1997. 72 с.

Кушнірук Ю. С.,

Скринчук П. М. Еколого-демографічні проблеми Рівненської області. Вісник Рівненського Державного технічного університету. Рівне, 2000. № 3(5). Ч. 1.

С. 53–61.

Кушнірук Ю. С. Оцінка медико-екологічного ризику за станом нав-колишнього середовища на прикладі Рівненської області. Наукові захисти Тернопільського державного педагогічного університету. Сер. Географія. Тернопіль, 2006. № 2. С. 177–179.

Доповідь про стан навколишнього при-родного середовища в Рівненській області у 2018 р. Рівне, 2019. 300 с.

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2019 р. Рівне, 2020.

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2020 р. Рівне, 2021.

Національна до-повідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2002 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. 2002.

с.

Герасимчук З. В., Олексюк А. О. Екологічна безпека регіону: діагно-стика та механізми забезпечення : монографія. Луцьк : Надстир’я, 2007. 280 с.

Клименко М. О., Лебедь О. О. Дослідження об’ємної активності радону внутрішньо-будинкового повітря м. Рівного. Вісник Кременчуцького Націо-нального університету імені Михайла Остроградського. № 3/2017(104). Ч. 1. С. 124–129.

REFERENCES:

Zvonkova T. V., Saushkina YU. G., Smirnova E. V. Regionalnyiy geografi-cheskiy prognoz. M. : Nauka, 1977. 252 s.

Hutsuliak V. M. Medychna heohrafiia (ekolohichni aspekty). Chernivtsi : Ruta, 1997. 72 s.

Kushniruk Yu. S., Skrynchuk P. M. Ekoloho-demohrafichni problemy Rivnenskoi oblasti. Visnyk Rivnenskoho Derzhavnoho tekhnichnoho universytetu. Rivne, 2000. № 3(5). Ch. 1. S. 53–61.

Kushniruk Yu. S. Otsinka medyko-ekolohichnoho ryzyku za stanom navkolyshnoho seredovyshcha na prykladi Rivnenskoi oblasti. Naukovi zakhysty Ternopilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Ser. Heohrafiia. Ternopil, 2006. № 2. S. 177–179.

Dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Rivnenskii oblasti u 2018 r. Rivne, 2019. 300 s.

Dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Rivnenskii oblasti u 2019 r. Rivne, 2020.

Dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Rivnenskii oblasti u 2020 r. Rivne, 2021.

Natsionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Ukraini u 2002 rotsi / Ministerstvo ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ukrainy. 2002. 162 s.

Herasymchuk Z. V., Oleksiuk A. O. Ekolohichna bezpeka rehionu: diahnostyka ta mekhanizmy zabezpechennia : monohrafiia. Lutsk : Nadstyria, 2007. 280 s.

Klymenko M. O., Lebed O. O. Doslidzhennia obiemnoi aktyvnosti radonu vnutrishno-budynkovoho povitria m. Rivnoho. Visnyk Kremenchutskoho Natsionalnoho universytetu imeni Mykhaila Ostrohradskoho.

№ 3/2017(104). Ch. 1. S. 124–129.