архітектурна спадщина, метод релокації, Швеція, збереження, переміщення, пам’ятка
Анотація
У статті описано досвід шведських міст зі збереження цінної архітектурної спадщини шляхом їхньої релокації (перенесення) на прикладі містечка Кіруна, яке було визнане об’єктом історичної, архітектурної та промислової спадщини як взірцева модель індустріального міста, що спеціалізується на гірничодобувній галузі. У 2004 році на запит місцевої гірничодобувної компанії LKAB було ініційовано безпрецедентний проєкт перенесення частини міста для можливості продовження видобутку залізної руди, поклади якої простягаються під міською забудовою. Згідно з планом релокації, який має завершитися у 2035 році, був сформований список із 39 будівель, що мають історикоархітектурну цінність. Однак через певні обставини не всі цінні об’єкти Кіруни увійшли до цього списку. Автори статті наводятьприклади як позитивного, так і негативного досвіду переміщення архітектурних пам’яток та аналізують причини і можливі наслідки подібних втручань в автентичне середовище міста.
Біографії авторів
І. М. Сергіюк , Національний університет водного господарства та природокористування
к.арх., доцент
О. Е. Смолінська, Національний університет водного господарства та природокористування
