ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА ВИКОРИСТАННЯ УДОБРЕННЯ СОЛОМИ

Анотація

Сучасне землеробство України перебуває на етапі від великозатратних технологій обробітку ґрунту до більш раціональних і менш енергоємних, які базуються на принципах мінімалізації. Заміна оранки менш енерго-, праце- та паливозатратними обробітками забезпечує істотне підвищення економічної та енергетичної ефективності вирощування сільськогосподарських культур. Метою досліджень було вивчити вплив мінімалізації обробітку ґрунту та використання на удобрення соломи попередника без застосування компенсаційного азоту та з ним на врожайність і економічну ефективність вирощування пшениці озимої у Західному Лісостепу. Наведені результати досліджень, проведених впродовж 2021–2023 років у стаціонарному польовому досліді Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН, з вивчення впливу способів обробітку темно-сірого опідзоленого ґрунту та використання на удобрення соломи сої, яка була попередником пшениці озимої, на її врожайність та економічну ефективність. Встановлено, що за оранки на 20–22 см, дискування на 15–17 і дискування на 10–12 см залежно від способів використання соломи попередника врожайність варіювала у межах відповідно 7,00–7,39; 6,87–7,28 і 6,32–6,82 т/га. Застосування на удобрення соломи без компенсаційного азоту та у поєднанні з ним сприяло зростанню врожайності відповідно, за оранки на 2,1 і 5,6%, за дискування на 15–17 см – на 7,8 і 6,0% та дискування на 10–12 см – на 2,7 і 7,9%. Заміна оранки дискуваннями на 15–17 см або 10–12 см в середньому за роки досліджень сприяло зменшенню загальних витрат на вирощування пшениці озимої з 35573 до відповідно 31652 і 38345 грн/га, або відповідно 11 і 20%. Найвищий умовно-чистий прибуток – 15051 грн/га, і рівень рентабельності 51,4% отримано за дискування ґрунту на глибину 10–12 см з використанням на удобрення соломи сої і додаткового азоту з розрахунку 7 кг на 1 т соломи.