РЕАЛІЗАЦІЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПРОДУКТИВНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ (Zea mays L.) УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ ЗА ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАКОРЕНЕВИХ ПІДЖИВЛЕНЬ

Анотація

Дослідження орієнтоване на вивчення впливу позакореневих підживлень мікродобривами «Оракул мультикомплекс» і «Оракул біоцинк» та росту активуючого препарату «Вимпел» на фоні мінерального удобрення N120P90K120 на ефективність використання фотосинтетично активної радіації (ФАР) і відповідно на урожайність кукурудзи на зерно в умовах Західного Лісостепу. Дослідження проводили на темно-сірому опідзоленому ґрунті з гібридами української селекції різних груп стиглості: ранньостиглим (ФАО 170), середньораннім (ФАО 270) і середньостиглим (ФАО 300). Визначено, що рівень використання ФАР (КФАР) є ключовим чинником для досягнення максимального рівня врожайності, оскільки він має прямий кореляційний вплив на програмовану урожайність кукурудзи. Результати показали, що КФАР змінюється залежно від групи стиглості культури та використання добрив. Так, ранньостиглий гібрид ДН Нур (ФАО 170) вирізнявся найнижчим КФАР у досліді як без підживлення, так і за позакореневих підживлень. Виявлено, що підживлення мікродобривами та препаратом, що активує ріст, на фоні повного мінерального удобрення підвищує коефіцієнт використання ФАР. Зокрема, для гібриду ДН Галатея (ФАО 260) рівень КФАР досяг 1,40%, що наблизило урожайність середньораннього гібриду до рівня середньостиглого. Найбільші прирости урожайності спостерігалися у варіантах із позакореневими підживленнями у фазу 3–5 і 7–8 листків, що підтверджує важливість своєчасного застосування цих препаратів для оптимізації фотосинтетичних процесів у рослинах. Це дозволяє максимізувати потенціал гібридів української селекції, підвищуючи їх ефективність у конкретних агрокліматичних умовах.