ДИНАМІКА МАКРОЕЛЕМЕНТІВ У ҐРУНТАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ БЕРДИЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.31713/vs3202512Ключові слова:
макроелементи, рухомі сполуки фосфору та калію, азот лекогідролізований, агрохімічне обстеження, динаміка показників, родючість ґрунтівАнотація
У статті розглянуто результати багаторічного агрохімічного моніторингу ґрунтів сільськогосподарських угідь Бердичівського району Житомирської області, проведеного упродовж 2002–2022 рр. (VIII–XII тури обстеження). Основну увагу у дослідженні приділено аналізу динаміки вмісту рухомих сполук фосфору та калію, а також легкогідролізованого азоту – макроелементів, що відіграють ключову роль у формуванні врожайності сільськогосподарських культур і якісних показників продукції. Аналіз отриманих даних свідчить про коливання вмісту макроелементів у ґрунтах обстежених угідь Бердичівського району, при цьому простежується поступова тенденція до зниження рівня їх забезпеченості елементами живлення. Ситуація з азотним живленням залишається проблемною: у 2022 р. переважна більшість угідь району належала до категорії із дуже низьким (58,8%) і низьким (40,3%) рівнями забезпеченості, тоді як частка середнього та вищих рівнів не перевищувала 1,0%. Хоча середньозважений уміст легкогідролізованого азоту за 2002– 2022 рр. зріс від 65 до 98 мг/кг ґрунту, переважна більшість земель залишалася у категорії з дуже низьким рівнем забезпеченості. Динаміка цього показника свідчить про поступове накопичення азоту в ґрунтах із одночасним збереженням значного дефіциту на більшості площ. Щодо фосфору та калію, простежується стабільна тенденція до зниження їх вмісту: середньозважений уміст фосфору зменшився зі 146–150 мг/кг у VIII–IX турах до 135–139 мг/кг у ХІ–ХІІ турах, а калію – зі 107–106 мг/кг до 99–93 мг/кг відповідно. У структурі агроландшафтів зростає частка земель із низьким рівнем забезпеченості поживними речовинами, що безпосередньо обмежує потенціал урожайності культур. Виявлені тенденції зумовлені як природними чинниками та розвитком ерозійних процесів, так і дисбалансом у застосуванні мінеральних та органічних добрив. У структурі внесень переважають азотні добрива, тоді як обсяги застосування органічних добрив значно скоротилися. Отримані результати підкреслюють необхідність інтегрованого підходу до системи удобрення та забезпечення регулярного агрохімічного моніторингу, що в сучасних умовах – зокрема з огляду на екологічні, соціально-економічні виклики та наслідки воєнних дій – є визначальним чинником збереження родючості ґрунтів і розроблення регіональних програм охорони земель.##submission.downloads##
Опубліковано
2025-09-26
Номер
Розділ
Articles