Articles

DOI: https://doi.org/10.31713/vs3202510

Анотація

Висвітлені результати досліджень, проведених у 2022–2024 роках на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті в зоні Західного Лісостепу України з вивчення впливу побічної продукції культур сівозміни і компенсаційного азоту за різних систем обробітку ґрунту на врожайність соняшнику та його водоспоживання. Встановлено, що заробляння в ґрунт соломи без компенсаційного азоту та з ним у середньому за роки досліджень сприяло підвищенню врожайності соняшнику залежно від способів обробітку ґрунту відповідно 5,7–13,3 і 12,8–21,1%, тобто за застосування соломи на удобрення разом з додатковим азотом прирости врожайності були в 1,6–2,2 рази вищими. Спостерігалось її зростання в міру зменшення глибини основного обробітку ґрунту і найбільшим як за використання соломи без компенсаційного азоту, так і з ним, відповідно 0,24 і 0,38 т/га насіння, воно було на тлі дискування на 10–12 см, а найменшим – 0,13 і 0,29 т/га відповідно, за оранки. Проте найвищу середню врожайність – 2,26; 2,39 і 2,55 т/га насіння відповідно на варіантах без соломи, солома і солома + N забезпечила оранка. Залежно від використання соломи, заміна оранки дискуванням на 15–17 і 10–12 см призводила до зниження врожайності відповідно до 1,98–2,35 і 1,80–2,18 т/га. Сумарні витрати вологи з шару ґрунту 0–100 см за час вегетації соняшнику не залежали від способів обробітку ґрунту і використання соломи та в середньому за три роки становили 365– 378 мм. Завдяки підвищенню врожайності за заробляння соломи в ґрунт коефіцієнт водоспоживання залежно від систем обробітку ґрунту зменшувався на 7,2–12,1% на варіантах без компенсаційного азоту і на 12,6–18,4% з ним.

Біографії авторів