БІОРІЗНОМАНІТТЯ РИБ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ У ПРИТОКАХ СЕРЕДНЬОЇ ТЕЧІЇ РІЧКИ ГОРИНЬ

Автор(и)

  • О. О. Бєдункова Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • I. I. Статник Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • Р. В. Левківський Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • В. В. Вечорка Сумський Національний аграрний університет, м. Суми
  • О. Г. Михалко Сумський Національний аграрний університет, м. Суми

DOI:

https://doi.org/10.31713/vs220251

Ключові слова:

іхтіофауна, видове багатство, життєві стратегії, трофічні групи, водна екосистема, малі річки

Анотація

Дослідження присвячено комплексному аналізу біорізноманіття іхтіофауни у трьох притоках середньої течії річки Горинь (р. Устя, р. Замчисько, р. Стубелка) з метою оцінки екологічного стану малих річкових екосистем. У період з 2022 по 2024 рік методом контрольних виловів було ідентифіковано 16 видів риб, що належать до 9 родин та 5 рядів, з переважанням представників ряду Cypriniformes (11 видів). Найбільш видовим багатством характеризувалася р. Замчисько (15 видів), тоді як у р. Устя виявлено лише 8 видів. Використання індексів біорізноманіття (Шеннона, Бергера – Паркера, Пієлу) виявило суттєві відмінності між досліджуваними річками. Найвищі показники видового різноманіття зафіксовані в р. Замчисько (H'=2,49), що свідчить про збалансовану екосистему з різноманітними біотопами. Річка Стубелка демонструвала подібний рівень різноманіття (H'=2,44), але з помітним домінуванням Rutilus rutilus. Найнижчі показники в р. Устя (H'=1,92) та високе значення індексу Бергера –Паркера (d=0,29) вказують на домінування Scardinius erythrophthalmus та спрощену структуру іхтіоценозу. Аналіз життєвих стратегій риб виявив переважання літоральних видів (48% у р. Устя) та пелагічних таксонів (33% у р. Стубелка). Трофічна структура іхтіофауни характеризувалася високою часткою планктофагів (49–56%) та всеїдних видів (20%), що свідчить про мезо-евтрофні умови. Обмежена чисельність бентофагів, особливо у р. Устя (17%), вказує на погіршення стану донних біотопів. Присутність хижаків (7–22%) підтверджує формування стабільних трофічних ланцюгів у р. Замчисько та р. Стубелка. Результати дослідження підкреслюють значний вплив антропогенних факторів (урбанізація, меліорація, сільськогосподарське землекористування) на структуру рибних угруповань. Зниження біорізноманіття у р. Устя пов'язане з порушенням гідрологічного режиму та забрудненням. Отримані дані можуть бути використані для розробки заходів з охорони та відновлення малих річкових екосистем у басейні р. Горинь.

Біографії авторів

О. О. Бєдункова, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

д.б.н., професор

I. I. Статник, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

к.с.-г.н., доцент

Р. В. Левківський, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

здобувач третього рівня вищої освіти

В. В. Вечорка, Сумський Національний аграрний університет, м. Суми

д.с.-г.н., професор

О. Г. Михалко, Сумський Національний аграрний університет, м. Суми

доктор філософії (Ph.D.), доцент

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-05

Номер

Розділ

Articles