РОЛЬ ЗАПЛАВИ РІЧКОВО-ОЗЕРНОЇ МЕРЕЖІ ЯК ОСЕРЕДКУ ЖИТТЯ ВОДНОЇ ЕКОСИСТЕМИ І ВІДТВОРЕННЯ АБОРИГЕННОЇ ІХТІОФАУНИ

Автор(и)

  • С. В. Ковальчук ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», м. Рівне
  • Й. В. Гриб Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • А. Д. Калько ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», м. Рівне

DOI:

https://doi.org/10.31713/vs320249

Ключові слова:

іхтіофауна, екосистема, водоохоронна зона, нерестовища, заплава, річкова мережа, самоочищення, аквакультура

Анотація

Річка живе заплавою – ця теза лежить в основі водних екосистем. Напровесні талі води затоплюють заплаву, створюючи оптимальні умови нересту і розвитку живого корму, проходить самоочищення вод. Під час атмосферних опадів заплаву очищає від домішок і зависів поверхневий стік. Однак, через екологічно необґрунтовану господарську діяльність – розорювання лучних заплав, неконтрольоване будівництво, паркування автомобілів, випасання худоби у прибережних смугах водоохоронних зон тощо, функції заплави були знівельовані, в тому числі і спрямлення русел річок при меліоративному та гідротехнічному будівництві. Як наслідок, знищено екосистему «русло-заплава», порушено умови відтворювальної функції та відсічено природні нерестовища аборигенних видів риб. Нині при зниженні рибопродуктивності природної річково-озерної мережі необхідно відтворювати принципи природної аквакультури та нормальне життя річкової мережі. Заплава річки може мати компенсаційні природні екотони, поліпшені і реабілітаційні. До природних екотонів належать заплави, стариці, староріччя, заплавні луки та болота, нерестові ділянки, притоки першого і другого порядку. До поліпшених екотонів належать заплавні стави, фантомні озера, руслові заплавні рибовідтворювальні ділянки, сполучні протоки у першій надзаплавній ділянці русел до ізольованих озер. До штучних екотонів відносяться заплавні кар’єри, стави, літні подери. Сумація екотонів річкового русла дає можливість для створення рибовідтворювальних комплексів. Зокрема, у створі с. Деражне на р. Горинь супутність екотонів: притока з лісового масиву, природні джерела, заплавне озеро, лугова заплава. Затока русла річки створює відтворювальні комплекси масою екотонів. Важливим чинником відтворення аборигенної іхтіофауни є поєднання суходільних (заплавних) і безпосередніх екотонів (зимувальних ям для збереження маточного поголів’я у підльодовий період). Навесні лугова заплава з трав’яним покривом створює разом з підігрівом води до t=10о С умови для відтворення живого корму.

Біографії авторів

С. В. Ковальчук, ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», м. Рівне

к.с.-г.н., голова циклової комісії

Й. В. Гриб, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

д.б.н., професор

А. Д. Калько, ВСП «Рівненський технічний фаховий коледж НУВГП», м. Рівне

д.геогр.н., професор

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Номер

Розділ

Articles