Articles
СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРОСФЕРИ
A. М. Прищепа
Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
О. В. Варжель
Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
Ключові слова
агросфера
ресурсна складова
агроекологічна складова
антропоцентрична складова
безпека
небезпека
стимулятори
дестимулятори
Анотація
В статті наводиться аналіз останніх публікацій, в яких екологічна небезпека визначається як загроза погіршення якості природного середовища, ураження людей, особин і популяцій та інших живих організмів, обумовлену наявністю чи популяційною можливістю виникнення екодеструктивних природних і антропогенних факторів.
Проміжок між поняттями екологічна безпека (загрози відсутні) і екологічна небезпека (загрози погіршують природне середовище до стану неможливого їх відновлення) рекомендується покласти в основу системи діагностики агросфери.
Запропоновано за типом взаємопов’язаних об’єктів екологічну безпеку агросфери представляти функцією трьох перемінних, а саме: ресурсної, агроекологічної, антропоцентричної складових, які характеризуються базовими екологічними показниками. Зазначається, що стан екологічної безпеки агросфери визначається факторами: стимуляторами, що справляють позитивний вплив на її стан та дестимуляторами, які навпаки негативно впливають на стан агросфери. Рекомендується виділити наступні критерії екологічної безпеки агросфери: екологічної безпеки (показники ресурсної, агроекологічної, антропоцентричної складових агросфери підтримуються наближеними за значеннями до оптимальних); екологічного ризику (показники складових агросфери мають незначні відхилення від оптимальних); екологічної загрози (деякі показники складових агросфери мають суттєві відхилення від оптимальних, але зберігається можливість відновлення їх до попередніх (або близьких) параметрів; екологічної небезпеки (показники складових агросфери погіршились до меж, коли їх відновлення до попередніх параметрів стає неможливим).
Розроблена блок-схема діагностики екологічної безпеки агросфери, яку доцільно здійснювати за трьома блоками: підготовчим, аналітичним, оцінюючим. На заключному етапі оцінювання екологічної безпеки агросфери агреговані блокові показники інтегрують в індекси екологічної безпеки, за якими з використанням шкали, а саме: 1,0–0,6835 – безпека; 0,6835–0,4851 – ризик; 0,4851–0,1902 – загроза; 0,1902–0 – небезпека і визначають її стан.
Біографії авторів
A. М. Прищепа, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
д.с.-г.н., професор
О. В. Варжель, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
здобувач третього рівня вищої освіти