ОСОБЛИВОСТІ АНТРОПОГЕННОГО ПОШКОДЖЕННЯ СОСНЯКІВ ПОЛІССЯ

Автор(и)

  • В. П. Ворон м. Харків
  • А. М. Прищепа Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • С. В. Івашинюта Надслучанський інститут Національного університету водного господарства та природокористування, м. Березне
  • І. І. Грицюк Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
  • O. M. Ткач Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, м. Миколаїв

DOI:

https://doi.org/10.31713/vs120233

Ключові слова:

лісові екосистеми, аеротехногенне забруднення, рекреаційне навантаження, лісові пожежі, підстилка, ґрунт, біокругообіг

Анотація

Негативна трансформація лісів, що відбувається у результаті антропогенного навантаження, виражається не лише у погіршенні стану та продуктивності деревостанів, але й у зміні інших компонентів лісових екосистем. Наведено результати досліджень впливу антропогенних чинників (забруднення, рекреаційного навантаження, лісових пожеж) на сосняки Полісся. Визначено основні показники антропогенної трансформації компонентів лісових екосистем. Методичні підходи можуть бути використані при діагностиці пошкодження лісових екосистем. Рівень і характер порушень лісових екосистем визначаються механізмом дії антропогенних чинників. Надходження токсикантів в атмосферу змінює хімізм опадів, підстилки та ґрунту, рекреаційне навантаження порушує водно-повітряний режим: зменшується пористість та абсолютна вологість верхніх шарів ґрунту. У результаті дії низових пожеж у верхньому гумусовому горизонті збільшується зольність, вміст лужних металів і у перші після пожежі роки рН. Найбільші негативні наслідки відзначено в соснових насадженнях після дії низових пожеж. Негативна синергічна дія забруднення, посух, пожеж і епіфітотії кореневої губки суттєво посилює всихання сосняків. При аеротехногенному та рекреаційному навантаженнях відмічено хронічний тип усихання, що проявляється в передчасній дехромації та дефоліації дерев, посиленні природного відпаду дерев, вирівнюванні деревного намету внаслідок зменшення частки дерев І і ІІ класів Крафта. Проведені комплексні дослідження дали змогу визначити основні показники антропогенної трансформації лісових екосистем. Зазначені закономірності мають бути враховані при проведенні лісогосподарських заходів щодо підвищення стійкості деревостанів.

Біографії авторів

В. П. Ворон, м. Харків

д.с.-г.н.

А. М. Прищепа, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

д.с.-г.н., професор

С. В. Івашинюта , Надслучанський інститут Національного університету водного господарства та природокористування, м. Березне

к.с.-г.н., старший викладач

І. І. Грицюк, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

старший викладач

O. M. Ткач, Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, м. Миколаїв

к.с.-г.н.,  начальник

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-05

Номер

Розділ

Articles